На відміну від городян, селян прихід справжньої зими зі снігом і заметілями порадував. «Не дивниця, що на Різдво метелиця», — приказували старі люди. Тож не дивуймося ми, а радіймо, бо, за всіма народними прикметами, нинішня погода — на врожай. Щоб спрогнозувати ужинок, знавці спостерігати за небом починали ще на святвечір. Якщо небо зоряне, значить, нестимуться добре кури і вродить горох. Колядники і вечірники, які не побоялися вийти на вулицю у ніч перед Різдвом, напевно, помітили міріади дрібних зірок, так що вищезгадана прикмета про цей рік повинна справдитися. А місячна передріздвяна ніч (не знаю, як у вас, а в нас на Київщині, Сумщині й Житомирщині було ясно, наче вдень) обіцяє, що добре вродять кавуни й дині.
Але це не головне: на Різдво майже всі області України «небесна канцелярія» порадувала снігом. А це, як моя бабця приказувала, до доброго врожаю озимих, такого довгожданого після минулого катастрофічно непшеничного року. Прогнози народних спостерігачів підтверджують і в Кабміні, і в Мінагрополітики. За словами віце-прем'єра Івана Кириленка, майже 5 мільйонів гектарів озимини ввійшли в новий рік у доброму й задовільному стані, тож в уряді сподіваються, що восени господарства намолотять 15 мільйонів тонн пшениці. Це, звичайно, не рекордні позаминулорічні 20, але й не минулорічні 3,8. Та й після адміністративно-природної біди гріх нарікати, треба дякувати, що хоч на третину менше, та все ж посіяли. До речі, нинішні морози, за словами спеціалістів, не повинні завдати особливої шкоди сходам, бо завдяки грудневій погоді озимина увійшла в зиму загартованою, накопичивши достатньо цукрів. Та й старші люди кажуть, що краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
Тож варто продовжувати спостерігати за погодою, — вона вам покаже, якими будуть косовиця і жнива. «Який день на Різдва, такий і на Петра (12 липня. — Авт.), бо як по Різдвові, так і по Петрові», — записав свого часу цікаву прикмету відомий етнолог Вадим Скуратівський. Між іншим, жнива наші діди радили починати у той самий день тижня, на який випало Різдво, — нині це вівторок. А ще сніги із заметілями пророчать, що наступний Новий рік буде сніжним. От тільки не скажу, за яким стилем, старим чи новим, вивели це спостереження наші пращури.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
