Окраєць від уряду

20.06.2007
Окраєць від уряду

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

      Минулого тижня ціна на хліб виросла на 20—30 копійок. Хлібопекарські комбінати називають різні причини, але головна з них — зростання цін на борошно. Водночас Антимонопольний комітет переконаний: на ринку існує змова. Представники міністерства кажуть, що підвищення цін не виправдане, і продають комбінатам пшеницю дешевше, ніж на ринку.

 

Рецепт хліба: спочатку напишіть пояснення до прокуратури...

      У Житомирі ціна звичайного батона з 1,65 виросла до 1,95 гривні, «білого обіднього» — з 2,10 до 2,40. «Житній» продають по 1,90 проти 1,70 гривні. В управлінні економіки міста стверджують, що вони не можуть вплинути на єдиного житомирського виробника хліба — «Житомирхліб», який фактично є монополістом. До того ж інші комбінати в області перестали випускати так званий соціальний вид хліба, який продається за собівартістю.

      Подорожчав хліб і в Дніпропетровську. Популярний батон коштував 1,85 гривні, у порівнянні з попередньою ціною — 1,65. Ціни на свою продукцію підвищили 30 відсотків хлібопекарських підприємств області, розташованих у Дніпропетровську. Причини називали різні, але основна — подорожчання борошна. Така продукція виросла в ціні у середньому на 15-20 відсотків. А чи ростиме далі вона чи спаде — залежить від цін на борошно нового врожаю, кажуть пекарі. За словами голови Дніпропетровської облдержадміністрації Надії Деєвої, обласна влада провела переговори з хлібопекарнями про компенсації з обласного бюджету додаткових витрат пекарень.

      Протягом найближчих днів ціни на хліб у Дніпропетровську будуть зменшені до попереднього рівня, переконує перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Григорій Вербицький. За його словами, ДАК «Хліб України» виділив усім хлібозаводам міста квоти на поставку борошна за цінами, нижчими за ринкові. Зокрема, на житнє борошно — у розмірі 4,3 тисячі тонн за ціною 1 100 гривень за тонну. Та на пшеничне борошно — у розмірі 6,1 тисячі тонн по 1 350 гривень.

      За даними пана Вербицького, хлібозавод №9 (який забезпечує 15 відсотків дніпропетровського ринку хліба) уже з кінця минулого тижня мусить відпускати продукцію за старими цінами. Вербицький заявив, що підвищення цін на хліб у Дніпропетровську — необгрунтоване, і в цей час контрольні органи намагаються врегулювати сформовану ситуацію. Він також додав, що в цілому по Дніпропетровській області забезпечення хлібом залишається стабільним і підвищення цін в інших регіонах області не спостерігається.

      За даними на кiнець минулого тижня, 9 хлібозаводів Дніпропетровська надіслали пояснювальні листи до прокуратури області, у яких відзвітували про повернення цін колишнього рівня. Так, керівництво ВАТ «Хлібокомбінат №9» повідомило, що вартість їхньої продукції уже знижена. На білий круглий Миколаївський хліб вагою у 670 грамів ціну зменшили з 1,68 до 1,48 гривні, на чорний Домашній — з 1,6 до 1,4 гривні.

Посуха опозиції не зашкодить

      Водночас донецький «губернатор» упевнений, що йому не вдасться стримати пекарів від підвищення цін. Якщо керівники хлібобулочних підприємств побачать, що вони працюють у збиток, «ніхто нікого не буде тримати і не втримає», — заявив голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко. Бо інакше ці підприємства просто зупиняться, підкреслив губернатор.

      «За оцінками фахівців, буде потрібно докупити 550 тисяч тонн хлібного зерна, щоб забезпечити пекарів. А це може вплинути на ціну хлібобулочних виробів», — вважає пан Логвиненко. Губернатор також повідомив, що найближчим часом у Донецькій області хліб дорожчати не буде. «На сьогоднішній день і до 1 серпня у нас досить зерна, у тому числі житнього, щоб забезпечити пекарів. Повірте, протягом найближчого місяця ціни залишаться на колишньому рівні», — додав він.

      Так само втримати ціни обіцяє голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков. Він повідомив, що деякі борошномельні підприємства вже двічі протягом місяця підвищували ціну на борошно, і це викликало занепокоєння. «Якщо ціна на борошно підвищилася на 30 відсотків, то хіба у такій ситуації не подорожчає хліб? Однак, принаймні до нового врожаю, мені доведеться неринковими методами й аргументами переконувати пекарів стримувати ціну», — заявив Аваков.

      Проблемою «губернатор» також вважає те, що Харківська область була викреслена з постанови уряду «Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи й забезпеченню формування ресурсів зерна врожаю 2007 року». Як повідомив Аваков, на сьогоднішній день у цілому по області від посухи загинуло 8 тисяч гектарів ячменю, 2 тисячі гектарів пшениці, 600 гектарів цукрового буряка й 1,8 тисячі гектарів інших культур. За попередніми підрахунками загальна сума збитків становить близько 3 мільйонів гривень.

Пекарі з мельниками — у темну ніч, без свідків...

      Розібратися з проблемами за допомогою ультиматумів вирішив Віктор Янукович. Він доручив урядовцям до 20 червня розібратися з питанням підвищення цін на хліб і внормувати його. I пообіцяв звільнити всіх керівників аграрного блоку, якщо вони не зможуть понизити ціну до вказаної дати. Водночас віце-прем'єр Віктор Слаута вважає, що контролювати ціни на хліб — завдання для місцевої влади. «Якщо хлібозаводи чогось надумали підвищити ціни на хліб, то це місцева влада повинна розібратися, що в них робиться під носом», — сказав чиновник. Він також додав, що підвищення цін на хліб — рішення політичне.

      Таке зростання невиправдане, вважає заступник міністра аграрної політики Ярослав Гадзало. «На сьогодні Україна забезпечена необхідною кількістю зерна, на ринку є необхідна кількість борошна», — сказав Гадзало. Також він переконаний: посуха, через яку близько 800 тисяч гектарів зернових культур загинуло, не може бути причиною зростання цін на хліб, бо державні оператори в цей час продають житнє й пшеничне борошно пекарям, передають «Українські новини».

      Держоператори вже уклали договори з хлібозаводами щодо поставки 99 тисяч тонн борошна, й більше 44 тисяч пекарі вже одержали. Так, станом на 1 червня на хлібозаготовельних підприємствах ДАК «Хліб України» і Державного комітету з матеріального резерву було 4,2 мільйона тонн зерна, 2,2 мільйона з яких — продовольче. Таким чином, воно може абсолютно забезпечити державну потребу в зерні аж до листопада, впевнений Ярослав Гадзало.

      З цією точкою зору погоджується і президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Слабовський. «Борошно як складова зростання цін на хліб на сьогодні відсутня. Уряд дуже оперативно зреагував на ситуацію», — сказав він. Проблеми на ринку почалися через необгрунтовані й занадто різкі заяви про можливе зниження врожаю, у зв'язку з цим і виникла паніка, якою скористалися несумлінні учасники ринку, підкреслив Слабовський.

      Гадзало також повідомив журналістам про домовленості з зернотрейдерами. Згідно з домовленістю, поки держава не проведе у необхідній кількості закупівлі зерна у продрезерв, трейдери працюватимуть на внутрішньому ринку в інтересах пекарів.

      Наразі на внутрішньому ринку вартість пшениці 3-го класу становить 950—1000 гривень за тонну, тоді як вартість борошна в деяких регіонах уже досягла 2000 гривень, повідомив голова правління ДАК «Хліб України» Віктор Бондаренко. При цьому «Хліб України» реалізує борошно за ціною 1350 гривень за тонну — вищий сорт і близько 1200 гривень — перший сорт, підкреслив він. Також Держрезерв має 305 тисяч тонн зерна, переробив на борошно близько 77 тисяч тонн і відпустив 33,5 тисячі, сказав заступник голови Держрезерву Олексій Сусліков.

      З іншого боку, існує загроза зростання вартості хліба через підвищення цін на газ, вважає віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Борис Шаповалов. Оскільки компанія «Укргазенерго» з травня підняла вартість газу для підприємств на 20 гривень за тисячу кубічних метрів. А частка природного газу в собівартості хліба становить 6 —12 відсотків і залежить від рівня оснащеності хлібозаводів, каже експерт. Відповідно, зростання собівартості хліба може викликати й пропорційне зростання відпускних цін.

      Водночас Антимонопольний комітет вважає, що причиною підвищення цін на хліб у регіонах стала змова великих хлібопекарських і борошномельних підприємств. «Ми вважаємо, що це ознаки змови. Там іде розслідування, яке буде доведено до кінця, винних буде покарано», — сказав голова комітету Олексій Костусєв. Він також додав з упевненістю, що ціни на колишній рівень повернуть. Голова також відзначив, що причина таких цін — люди, «які у важкій політичній ситуації в країні намагаються ловити рибку в каламутній воді».

      Також Костусєв повідомив, що комітет розпочав розслідування проти борошномельних підприємств, які одночасно підняли ціни на свою продукцію, у результаті чого у більшості областей піднялась ціна на борошно, що й призвело до зростання ціни на хліб.

Уряд швидкого реагування

      За останню декаду ціна на борошно зросла у Дніпропетровській області на 28 відсотків, Запорізькій — 13,9, Херсонській — 10,3, Чернігівській — 9,1 та Хмельницькій області — на 8,9 відсотка, при відносно стабільних цінах в інших регіонах. Це зумовило штучне зростання цін на хліб і хлібобулочні вироби. Щоб попередити виникнення подібної ситуації у майбутньому, міністр економіки Анатолій Кінах пропонує ввести декларування оптово-відпускних цін на борошно першого, другого сортів та деякі інші його види. Це допоможе мати «керовану ситуацію, спираючись на конкретну техніко-економічну базу», — переконаний міністр.

      Також у міністерстві планують встановити «граничні» рівні рентабельності виробництва борошна та хлібобулочної продукцiї для діабетиків. Урядовці планують встановити і забезпечити неухильне виконання графіків постачання борошна з борошномельних підприємств на підприємства хлібопекарської галузі. А також обмежити експорт зерна з 20 червня цього року.

      У МінАПі планують також тимчасово — до 1 липня наступного року — знизити тарифи для борошномельних і хлібопекарських підприємств на газ, електроенергію, воду, комунальні платежі та інші послуги. Доцільним у міністерстві також вважають внести пропозиції до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щоб виділити Держкомрезерву та Аграрному фонду по 600 мільйонів гривень, аби вони змогли додатково сформувати державні ресурси продовольчого зерна.

      На думку міністерства, необхідно систематично перевіряти дотримання цін та вимог антимонопольного законодавства щодо захисту конкуренції на основні види продуктів харчування. А винних у порушеннях притягати до відповідальності.

      Тим часом Україна почала жнива. Сільськогосподарські підприємства Автономної Республіки Крим ропочали збирання зернових, повідомив начальник управління організації виробництва й маркетингу продукції рослинництва міністерства аграрної політики Криму Сергій Хмелевський. «З 11 червня чотири райони Криму розпочали збирання озимого ячменю. На днях до них приєдналися ще 4 райони, а через кілька днів до них мають приєднатися усі 14 районів Криму», — повідомив Хмелевський. За словами чиновника, погодні умови прискорили початок збиральної кампанії на два тижні в порівнянні з 2006 роком.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>