Днями свій двадцятирічний ювілей відзначив Міжнародний дитячий центр-комплекс «Золотий ключик». Це унікальний експериментальний заклад нового типу, що органічно поєднує функції дитячого театру, студії звукозапису, Лабораторії дитячої і молодіжної моди, гуртків і творчих майстерень. Діти приходять у «Золотий ключик» із шестирічного віку. Впродовж двох років режисери-педагоги займаються з малюками за спеціально розробленими авторськими методиками. Закінчивши студію «Експеримент», малюки потрапляють в акторські групи або в один із творчих (музичних або хореографічних) колективів центру.
«Золотий ключик» у Криму виконує функції професійного театру. Впродовж року діти дають 300 спектаклів (адже в їхньому рідному місті більше немає жодного репертуарного театру). Частина з них — благодійні. У театрі все не по-дитячому «насправді»: афіші, квитки, адміністратори, програмки і... аншлаги. Коли на спектаклі приходять діти з санаторіїв і оздоровниць (не забувайте, що Євпаторія має статус національного дитячого курорту), купити квитки і потрапити в маленький зал просто нереально.
«Ключики» — люди дивні. І, за їхніми власними словами, їм подобається робити подарунки не менше, ніж їх отримувати. Тому підготували для своїх глядачів чергову прем'єру. У свій двадцятий день народження показали нову (п'яту за рахунком) редакцію легендарного «Золотого ключика». Справжньою сенсацією стало те, що на сцену разом із маленькими акторами вийшли... дорослі співробітники театру. Тому що сцена тут — держава дітей, куди всім, кому «за 16», вхід заборонено. «Чесно кажучи, братися за роботу було страшно, — розповідає арт-директор театру Андрій Пермяков. — Ми сумнівалися, чи вдасться досягти гармонії. Існувала небезпека порушити ламку рівновагу між лицедіючими дорослими і дітьми, для яких гра є їхнім природним станом. Не хотілося виглядати на тлі малюків старими і затиснутими. Водночас перед нами стояло завдання не «переграти» дітей, так побудувати мізансцени, щоб показати їхню роботу у виграшному ракурсі. Якщо під час репетицій дорослі виступали в ролі наставників, то на сцені «великі й маленькі, молоді й старенькі» відчували себе партнерами. І сьогодні можна з упевненістю сказати, що цей своєрідний експеримент удався».
Образом цього спектаклю став «театр-балаган». На створення образів ляльок художника по костюмах Сергія Пермякова надихнула стилістика Театру Дель-Арте. Авторський крій, нові технології обробки тканини і незвичайні синтетичні матеріали (які використовують у будівельних роботах і для ремонту) зробили цей спектакль ще й своєрідною презентацією Лабораторії дитячої і молодіжної моди «Колібрі». До речі, Лабораторія недавно отримала Гран-прі Першого міжнародного фестивалю в «Артеку». А про рівень фешн-форуму свідчить той факт, що до його журі входили Ірина Данилевська, Ліля Пустовіт, Анна Бублик і Оксана Караванська.
Утім Сергію було в кого вчитися. Впродовж 11 років у Євпаторію на Міжнародний фестиваль «Земля. Театр. Діти» приїжджають самобутні колективи з Болгарії та Німеччини, США і Естонії, Латвії та Білорусі, Росії. Коли захоплені й талановиті люди спілкуються — іде взаємне збагачення енергією, обмін ідеями, народжуються нові проекти. Один із них — спецпроект «Паперовий П'єро» і майстер-класи на базі спектаклю самарського театру «СамАрт». Театрали назвали сенсацією те, що в провінційній Євпаторії з'явилася можливість (нехай ненадовго) працювати в костюмах, що завоювали Гран-прі на Сезонах моди Олександра Васильєва. А «Ключики»...
«Ключики» звикли дивувати. Їхня щира і трохи наївна віра в те, що дитячий театр — це дуже важливо і серйозно, викликає посмішки прагматиків. Мабуть, тому на прохання розповісти про 20-річний ювілей театру представники одного зі столичних каналів лише відмахнулися: мовляв, кому він потрібен — містечкове дитяче свято. Містечкове? На маленькій сцені «Золотого ключика» разом із дітьми і для дітей грала володарка Золотої маски, заслужена артистка Росії Роза Хайруліна. «Ваші діти — майбутнє сучасної Європи», — так свого часу оцінила творчість «євпаторят» представник ООН...
А у вітальному листі, який надійшов із Кельна (Німеччина) від колективу дитячого музичного театру DEP SPASS, iдеться: «Наш колектив був справді здивований масштабами роботи, яку проводять із дітьми. На розвинутому Заході, де все роблять для людини, перш за все для дітей, немає й десятої частки того, що роблять співробітники театру. «Золотий ключик» — дійсно острівець дитячого щастя, розуміння, надії. Ніде в Європі ви не знайдете такого Дитячого центру. Справжній дитячий світ, оточений добротою і, перш за все, високими професіоналами».
Оксана ВОЛОШЕНКО.