Добре заховали «Лісові чорти»

      Представники Пласту — Національної скаутської організації України — відшукали в підвалі  одного зі львівських будинків перший пластівський прапор, що пролежав у землі 60 років. Його пошили руками в далекому 1927 році тогочасні пластунки з двох частин. З одного боку було зображено вишиту мідною ниткою пластунську лілейку (за формою нагадує тризуб) та символи Пласту, а з іншого — містились відзнаки куреня «Лісові чорти», якому прапор і належав. 22 червня 1929 року митрополит Андрей Шептицький у львівському соборі св. Юра посвятив знамено. Але Друга світова війна внесла свої корективи в історію полотнища. З початком воєнних дій пластуни передали прапор на зберігання тітці одного з членів куреня «Лісові чорти» Олександрі П'ясецькій-Процишин. У цьому ж будинку в центрі Львова мешкала Людмила Рудко, яка невдовзі вийшла заміж за одного з членів куреня «Лісові чорти» Ігоря Старосольського. Під страхом репресій із боку радянської влади Олександра П'ясецька-Процишин та подружжя Старосольських у 1947 році вирішили розшити дві частини прапора навпіл. Частину з тризубом закопали в підвалі одного з львівських будинків. У 1949 році сім'ю Старосольських було виселено і до свого будинку вони більше не повернулись. А другу частину прапора у 1989 році вивіз до США племінник П'ясецької-Процишин.

      Теперішні пластуни знали про прапор, але жодних відомостей про його місцезнаходження не мали. Адже Олександри П'ясецької-Процишин та Ігоря Старосольського вже немає в живих. Допоміг щасливий випадок. Бабусею Андрія Котлярчука, одного із сучасних пластунів, виявилася Людмила Рудко-Cтаросольська, дружина колишнього члена куреня «Лісові чорти». Хоча пані Людмилі зараз 88 років, вона все ж таки достовірно вказала на будинок та підвал, де було закопано прапор.

      Допомагали пластунам у цій нелегкій справі Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять» та Львівське міське  управління сім'ї, молоді та спорту. Завдяки згоді теперішніх власників будинку почалися розкопки. З першої спроби віднайти прапор не вдалося. Було відомо, що його закопали поблизу дверей. Але з роками розташування дверей в підвалі змінилось. Тож спочатку довелося встановити місце, де колись знаходилися двері. Там і відкопали скляну банку зі скрученим знаменом. На ньому чітко видно пластунську лілейку, символ Пласту — дубові листки, напис куреня «Лісові чорти». Щоправда, мідна нитка, яка колись була золотистого кольору, тепер має блакитний відтінок. Фахівці кажуть, що сам прапор зберігся на 80 відсотків. Тепер стягом займатимуться працівники Львівського історичного музею, які повинні обробити тканину хімічними речовинами, аби запобігти подальшому псуванню. Подальше місце зберігання прапора визначать самі пластуни. До того ж ведуться переговори зі США, щоб повернути до України другу його частину. У вересні знахідку буде представлено громадськості.

Мар'яна ЯРТИМ.