Спочатку відкрийте небо, потім будуть гроші

      Про кредит ми вже майже домовилися. Принаймні чиновникам Мінтрансу, які прибули на перемовини до Брюсселя, щиро хотілося у це вірити. Вони вже навіть розписали, куди витратять немалі кошти.

      Левова частка, 7,5 мільярда доларів, мала би піти на будівництво автодороги Львів—Київ—Луганськ — архіпотрібна справа для зручності футбольних уболівальників, які мандруватимуть польсько-українськими просторами. Окрім цього, магістраль могла би виконати стратегічну роль — з'єднати Європу та Росію. Ще два мільярди доларів уклінно просили залізничники — для будівництва сучасних колій та закупівлі швидкісних поїздів. Також, ясна річ, аби швидко і з комфортом возити закордонних тифозі. Наступних 500 мільйонів коштувала би реконструкція злітно-посадочних смуг деяких українських аеропортів. Передусім тих, що неподалік головних стадіонів. І всього лише 350 мільйонів «вічнозелених» могли б радикально змінити обслуговування втомлених висотою пасажирів у вітчизняних терміналах.

      Не сталося! Після закінчення перемовин віце-президент Європейської комісії Жак Барро «вилив» добрячу порцію холодного душу на вітчизняних оптимістів: «У повному обсязі проекти профінансовані не будуть. Україна має визначити для себе пріоритетні напрямки і надати їх економічне обгрунтування». Але найбільшою перепоною на шляху європейських грошей до нашої держави, на думку Жака Барро, є те, що Україна досі не приєдналася до договору «Про відкрите небо». «Єврокомісія зацікавлена в якнайшвидшій ратифікації необхідних домовленостей, але Міністерство транспорту гальмує цю ініціативу», — заявив він. Окрім того, напередодні приїзду української делегації до Брюсселя Єврокомісія повідомила про свої претензії до двох українських авіакомпаній. Їм можуть навіть заборонити польоти до країн ЄС через порушення вимог до технічного стану літаків.

      Думки зацікавлених у цій ситуації, як водиться, розділилися. Самі авіаперевізники вважають, що претензії Єврокомісії до їхніх колег — це тільки спроба добути додатковий козир у діалозі з Україною. Мовляв, якби вади в роботі цих фірм були такими суттєвими, їм би вже давно заборонили літати над Західною Європою.

      Сам міністр Микола Рудьковський заявив журналістам, що про погану роботу своїх авіаперевізників він уперше почув у Брюсселі, пріоритети розвитку транспортної галузі він повідомить людству вже за два тижні, а проти «відкритого неба» особисто нічого не має.

      Натомість експерти пророкують, що ухвалення цього документа заб'є перший великий гвіздок у домовину української авіації: усі існуючі квоти на польоти автоматично скасують, і потужні міжнародні авіаальянси просто проковтнуть українських колег. Перевага західних компаній — нижчі ціни на пальне та новий парк літаків. Тому говорити про будь-яку конкуренцію наших повітряних орлів на міжнародному ринку просто не доводиться.

      Цікаво, що раніше Єврокомісія погоджувалася зачекати з інтеграцією українського повітряного законодавства в європейське до 2010 року. Але зараз вирішила суттєво прискорити процес.

      Щоправда, пересічні авіапасажири можуть у такій ситуації відчутно зекономити. Адже саме відсутність договору «Про відкрите небо» називали найбільшим гальмом для приходу в Україну так званих лоу-костів, тобто бюджетних авіакомпаній, які конкурують зі світовими грандами нижчим рівнем сервісу та просто смішними цінами на квитки. Якщо, скажімо, квиток з Києва до Лондона коштує щонайменше 350 доларів, то з Варшави, якщо бронювати заздалегідь, можна долетіти на Альбіон за 10-20 американських грошових одиниць.