Не бійтеся, ви за хмарами!

      Люди все більше прагнуть літати. І це — незаперечна ознака сьогодення. Її яскраве свідчення — обсяги повітряного руху у світовому вимірі — стабільно зростають. Україна теж не стала винятком. Тільки протягом першого кварталу нинішнього року польотів у нашому небі побільшало на 11,3 відсотка. Протягом останніх десяти років довжина міжнародних маршрутів у повітряному просторі України збільшилася в шість разів і нині перевищує 47 тисяч кілометрів.

У павутинні повітряних коридорів

      Ця тенденція дає про себе знати:  за свідченнями фахівців, у найближчому майбутньому можуть виникнути серйозні проблеми з пропускною спроможністю вітчизняного повітряного простору, а тому нині потрібно кардинально поліпшувати управління повітряним рухом. Не менш характерно — такі процеси є особливо важливими і в контексті національної безпеки. Тому після проголошення незалежності України постала необхідність вироблення нових підходів до організації повітряного руху як однієї зі складових державності в цілому. Виходячи з цього, у 1992 році було створено Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух». Саме воно стало основою аеронавігаційної системи нашої держави і надає повний спектр послуг у цій царині — обслуговування та організація потоків повітряного руху, організація і менеджмент повітряного простору, радіотехнічне забезпечення зв'язку, навігації і спостереження, забезпечення метеорологічною та аеронавігаційною інформацією всіх видів польотів у зоні своєї відповідальності, що охоплює п'ять районів польотної інформації загальною площею понад 774 тисячі квадратних кілометрів.

      З 1999 року діє Об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України. Отож цим було засвідчено, що авіаперельоти є фактором національної безпеки.

      Наступним етапом стане приведення всіх складових авіаційної галузі нашої держави до міжнародних вимог та стандартів. Для цього заплановано здійснити реконструкцію злітних смуг та інфраструктури семи українських аеропортів — дніпропетровського, львівського, сімферопольського, харківського, донецького та аеропорту «Жуляни». Уся ця робота приурочується до фінального турніру футбольного чемпіонату Європи 2012 року, матчі якого пройдуть на полях України та Польщі. Першою ластівкою тут стало саме відкриття Центру управління повітряним рухом у Дніпропетровську.

      Для того щоб пересвідчитися, наскільки гостро проблема постукала у двері, варто подивитися, в яких умовах працювали дніпропетровські диспетчери дотепер. Тісне приміщення безпосередньо на території аеропорту, фізично та морально застаріле аеронавігаційне обладнання (варто зазначити, що його технічна модернізація з часів розпаду Радянського Союзу проводилася лише один раз) навіть нефахівця мимоволі наштовхували на думку, що на такому возі далеко не заїдеш. Тим паче, у місті, в якому визначено приймати матчі чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Цей грандіозний форум, окрім суто спортивної складової, передбачає і багато інших — насамперед серйозний розвиток усієї інфраструктури, необхідної для прийому та обслуговування численних гостей.

      Для будівництва нового центру управління повітряним рухом було залучено кредит ЄБРР на суму понад 11,5 мільйона євро. Переможцем відкритого тендеру на таку роботу став провідний світовий виробник аеронавігаційного оснащення «ІNDRA» (Іспанія).

200 літаків над містом

      І ось наприкiнцi минулого тижня в Дніпропетровську відбулися урочистості з нагоди відкриття центру, який називають найсучаснішим не лише на теренах України, а й у Європі. Нова автоматизована система керування повітряним рухом Indra AIRCON дозволить суттєво поліпшити безпеку польотів і значно збільшити пропускну спроможність. Технічні можливості системи дозволяють обслуговувати водночас до 200(!) літаків. З центру здійснюватиметься не лише управління рухом повітряних суден дніпропетровського, криворізького та запорізького аеропортів, а й транзитного міжнародного потоку літаків. Інакше кажучи, звідси стане можливим обслуговування південно-східного регіону України в повному діапазоні польотних висот. Автоматизована система керування повітряним рухом, що складається з вельми потужних серверів, забезпечить прийом, обробку та відображення радіолокаційної, пеленгаційної, планової та іншої інформації, яка надходитиме до диспетчерів.

      Сам центр є сучасною окремою будівлею, «одягненою» у пластик світлих тонів. Диспетчерські місця, які відповідають усім вимогам сьогодення, обладнані у просторій залі. Їхні господарі вже встигли оцінити всі переваги новозбудованого центру: нова система дозволяє раціонально використовувати робочий час диспетчерського складу, обладнання завчасно прогнозує ситуацію у небі і на ранніх стадіях попереджує про можливі непередбачені випадки, легше стало планувати польоти тощо. До речі, зв'язок з пілотами буде однаково якісним як на близькій відстані, так і за сотнi кілометрів. У випадку відключення зовнішніх джерел подачі електроживлення передбачене потрійне резервування для забезпечення роботи системи.

      Міністр транспорту і зв'язку України Микола Рудьковський, який разом з генеральним директором «Украероруху» Юрієм Чередніченком, заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України Валерієм Агеєвим, іншими поважними особами взяв участь в урочистостях з нагоди відкриття Центру керування повітряним рухом у Дніпропетровську на прес-конференції повідомив, що в рамках розвитку інфраструктури до Євро-2012 передбачається створити державне підприємство, якому буде передано у власність злітно-посадочну смугу аеропорту Дніпропетровська, оскільки її реконструкція вимагає десятків мільйонів доларів США, що будь-яким приватним структурам не до снаги. Найближчим часом тут планується розпочати будівництво нової аеродромно-диспетчерської вежі. Вона стане робочим місцем для диспетчерів, які відповідають безпосередньо за посадку, зліт та виведення на маршрут літаків до того, як передати їх Центру керування повітряним рухом.

      За свідченням представника провайдера аеронавігаційного обслуговування Польщі, на теренах нашої партнерки по Євро-2012 будівництво такого центру тільки починають. І це, хочеш не хочеш, є підставою для того, щоб нам пишатися.