Коли у дитинстві я дивився телевізійні трансляції й захоплювався успіхами наших спортсменів, то не міг собі й уявити, що з героями репортажів можна запросто розмовляти, як із звичайними людьми. І журналісти, які брали інтерв’ю в атлетів, здавалися майже такими самими богами, як і ті, з ким вони спілкувалися. Але час, як відомо, виправляє ілюзії. Ставши журналістом, зрозумів, що не боги горщики ліплять, і середовище спортсменів та представників мас-медіа таке ж строкате, як і все в навколишньому світі.