Місту хочеться лiтати

      Нещодавня реабілітація аеропорту в Черкасах сколихнула Кіровоград: а ми чим гірші і чого наша колись одна з кращих в Україні злітних смуг простоює?! І не просто простоює, а поступово руйнується, як і всі комунікації аеропорту. Трьом власникам аеропорту, які до цього часу далі перемовин між собою не йшли, довелося зустрічатися з громадськістю, представниками влади і журналістами. І йти до спільного знаменника.

      Нині аеровокзал належить міжнародній компанії «Урга », злітна смуга — Державній льотній академії України, а аеропорт — комунальному підприємству. Цей «триголовий змій», за словами голови кіровоградського «губернатора» Вадима Черниша, ніяк не може порозумітися.

      По-перше, комунальне підприємство «Аеропорт-Кіровоград» перебуває у стані фактичного банкрутства. Його заборгованість на сьогоднішній день становить близько 800 тисяч гривень. Віддати їх майже неможливо, оскільки підприємство не працює і йому, у свою чергу, ці гроші теж винні: 5 мільйонів гривень заборгував обласний бюджет, 8,5 мільйона — компанія «Урга».1,5 мільйона гривень мало вкласти у свій розвиток саме підприємство. Саме таку програму ухвалили депутати Кіровоградської обласної ради у 2005 році. Але програма не фінансується з бюджету, й інші боржники теж не поспішають.

      Тим більше що до вузла боргових проблем додалася ще одна: на землі аеропорту поблизу траси поклало око чимало підприємців. Саме вони лобіюють думку, що Кіровограду аеропорт не потрібен: нібито кіровоградці ще не готові витрачати великі кошти, купуючи квитки на літаки.

       За словами одного зi співвласників аеропорту, директора МААК «Урга» Леоніда Шмаєвича, його фірмі вже довелося купити будівлю аеровокзалу, щоб там не збудували казино. Але що робити з землею, яку хочуть через банкрутство аеропорту розібрати дрібні бізнесмени?. «Аеропорт просто вбивають, — переконаний Леонід Шмаєвич. — Сьогодні місто і депутатська більшість у міськраді не хочуть знизити податок на землю, якої у аеропорту майже 20 гектарів, а податкова описує за борги все майно — від факсів до КамАЗів. Далі підприємство доведуть до банкрутства і продадуть землю за безцінь!»

      І справді, щорічний податок на землю у 200 тисяч гривень складає суттєву частину боргу. Тут пропонує свої послуги ректор Державної льотної академії Михайло Рубець, який пропонує передати аеропорт ВНЗ, точніше, Міністерству освіти, щоб таким чином уникнути сплати податків.

      Тягне на себе «ковдру» і .в.о. директора «Аеропорт-Кіровоград» Олександр Гергеленко. Він зауважує, що всі необхідні документи та будівлі для функціонування аеропорту вже давно має його підприємство, і немає жодної необхідності їх дублювати. Хіба що для того, аби позбутися частини землі, зробивши це безконтрольно у разі банкрутства підприємства.

       За його словами, аеропорт при такому низькому попиті на його послуги та таких високих податках на землю просто не може існувати без державної підтримки. Більше того, дуже мало аеропортів у світі, не кажучи вже про Україну, є беззбитковими і такими, що їх не дотує держава. Саме тому аеропорт, власником якого зараз є Кіровоградська обласна рада (а раніше до керівництва аеропортом була причетна і адміністрація), постійно залишається на межі банкрутства.

       Представники «Аеропорт-Кіровоград» також звинувачують льотну академiю в тому, що вже близько десяти років не проводився ремонт злітних смуг, там багато тріщин та щебеню. Ректор ДЛАУ Михайло Рубець всі ці звинувачення відкидає. Каже, що поточні ремонти проводять і смуги цілком придатні для користування.

      Чим закінчиться протистояння двох сил — тієї, що хоче зберегти аеропорт для міста і області, і тієї, що прагне ухопити шмат землі, передбачити поки що неможливо. Слово лишається за депутатами обласної ради — чи віддадуть вони на дерибан 19 гектарів землі вздовж траси чи побачать у них надію і перспективу «крилатого» міста.