Мистецтво, що вижило. Твори з колекції родини Гриньових представляють у харківському «ЄрміловЦентрі»
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Юлія Окропідзе та Ілля Сидоренко разом йшли до цiєї перемоги майже 4 роки. (Фото автора.)
Минулими вихідними українці обирали найкращу танцювальну пару, яка першого вересня у столиці Великої Британії Лондоні представлятиме нашу державу під час музично-танцювального конкурсу Євробачення. Кому віддати перше місце, українці визначали під час прямого ефіру, який транслював Перший Національний, за допомогою смс-повідомлень і телефонних дзвінків. Таким чином, серед шести пар, які, варто зазначити, подарували глядачеві справжню естетичну насолоду від м'яких, плавних і водночас запальних танцювальних па, найбільше бонусів у свій кошик, згідно з оголошеними результатами, поклала пара номер три Юлія Окропідзе та Ілля Сидоренко — 679 балів.
Як відзначали після завершення фіналу організатори гала-концерту, провести його на високому рівні було нелегко. Перш за все тому, що вiн відбувався вперше, тому досвіду вдалої організації бракувало. «Ми враховували побажання EBU, тобто враховували те, чого не можна, а що бажано, — розповіла заступник директора ТО розважальних і музичних програм НТКУ Олена Загороднюк. — Цей конкурс є пробою пера. Ми спробували вперше, і, хочеться сподіватися, змогли організувати свято танцю».
Пари для участі в конкурсі набирали за допомогою анонсів на Першому Національному, а також через розміщення інформації на Інтернет-сайтах. І хоча спробувати власні сили давалася нагода практично кожному, можна зазначити, що рекламна кампанія, покликана привернути увагу якнайбільшої кількості учасників, видалася не надто вдалою. Як зазначила пані Загороднюк, вони сподівалися на значно більшу активність. Однак, треба сказати, що і вимоги до пар, яких допускали до конкурсу, теж були високими, що в підсумку позитивно позначилося на професійності учасників,а , отже, видовищності. Останніх з-поміж тринадцяти півфінальних пар залишилося дванадцять, обраних міжнародним журі.
На фінішній прямій конкурсанти виконали по три танці, два з яких — з обов'язкової програми і один — довільний. Приємно відзначити, що більшість учасників виступала в національному вбранні під музику української естради. Здебільшого, це були мелодії переможниці пісенного «Євробачення — 2004» Руслани Лижичко та лідера гурту «Воплі Водоплясова» Олега Скрипки. Завдяки цьому танці виглядали особливо енергійними, що тримало глядачів у залі в ритмі постійних оплесків.
Окрім того, саме музика Олега Скрипки (у довільній програмі) та Руслани Лижичко (в обов'язковій) і допомогли Юлії Окропідзе та Іллі Сидоренку стати переможцями. Як зазначили вони під час підсумкової прес-конференції, їм імпонує музика українських виконавців, і цілком ймовірно, саме якась із пісень гурту ВВ прозвучить у Лондоні, де за право стати найкращими танцюристами Європи змагатимуться пари з шістнадцяти країн Євросоюзу та держав колишнього Радянського Союзу.
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Серединою 2024-го видавництво «Віват» випустило дві прикметні книжки: «Слова і кулі» та «Діалоги про війну» — збірки інтерв’ю з відомими інтелектуалами задля осмислення нової реальності, у якій ми опинилися. >>
Чеськословацький проєкт з архітектури та дизайну Inspireli у співпраці з відомим харківським архітектором та реставратором Віктором Дворніковим оголосив конкурс на програму реставрації будинку по вулиці Полтавський шлях, 13/15. >>
У Києві Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представив прем’єру вистави «Троянство» у постановці Давида Петросяна за драматургією Максима Курочкіна. >>
Зірка книжкової художниці Катерини Штанко зійшла іще в 1980-ті, вона тоді співпрацювала з найбільшими державними видавництвами «Веселка» та «Дніпро». >>
У Києві в партнерстві з урядами України, Польщі й Німеччини, з участю експертів з цих країн, а також Швеції та Литви, відбулася конференція Obmin «Стійка культура. >>