Серед усіх цінностей люди найвище оцінюють здоров'я. Нічого іншого в Бога так не просять і нічим так не нехтують. А здоров'я, за визначенням ВООЗ, це не лише відсутність хвороб та фізичних вад, а й стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя.
На жаль, більшість українців сьогодні не може похвалитися міцним здоров'ям. Як, власне, і довгим життям. При загальній тривалості життя 67,5 року (61,7 для чоловіків та 73,4 — для жінок) тривалість здорового життя (ТЗЖ) в Україні становить 55 років для чоловіків. За цим показником ми відстаємо не тільки від економічно розвинених країн (ТЗЖ у Японії становить 72 роки, у Канаді, Німеччині, Нідерландах — 70), а й економічно бідних латиноамериканських країн (на Кубі — 67 років, у Парагваї — 60 років). У багатьох українців після 40 років виникають відчутні проблеми із здоров'ям, які після 50-річного віку кардинально заважають трудовій діяльності та нормальному життю.
В Україні нетипова структура смертності — третину від померлих становлять люди допенсійного віку. В нашій країні більш як 40 відсотків юнаків 16—18-річного віку не мають шансів дожити до 60-річного віку. Непокоїть і той факт, що за останні 15 років населення України скоротилося більше як на 5 мільйонів. За цей час народжуваність зменшилася на 40 відсотків, а смертність збільшилася на 30 відсотків. Невпинно зростає смертність серед населення працездатного віку — протягом 2000—2005 років смертність чоловіків у працездатному віці виросла на 12,2 відсотка, серед жінок — на 9 відсотків.
Чому ж у нас кожен п'ятий страждає від серцево-судинних недугів та гіпертонії, коли Фінляндії вдалося зменшити захворюваність на серцево-судиннi хвороби за 30 років на 80%, а смертність, відповідно, на 75%? Чому кожен 50-й українець має рак, тоді як на планеті лише кожен 270-й житель страждає від цього захворювання?
Із соціально-економічної кризи 90-х років ми вийшли. Починаючи із 2000 року зростає ВВП. Відповідно, збільшуються видатки на охорону здоров'я (сума, виділена торік на медичну галузь, у 3,8 раза більша від виділеної у 2000 році). Починаючи з 2002 року стабільно фінансуються програми: цукровий діабет, онкологія, туберкульоз, ВІЛ/СНІД тощо. Це сотні мільйонів гривень, які щорічно витрачають на лікування хворих. У нас збільшується штат лікарів, кількість медичних закладів, медичних центрів, лабораторій та аптек. Але смертність за останні 7 років також зростала — на 0,9%—1,1% щорічно!
Складається парадоксальна ситуація — коштів на фінансування медичної галузі виділяється дедалі більше, а рівень захворюваності та смертності в країні не зменшується, а, навпаки, прогресує. Зазвичай зростання валового національного продукту (ВНП) приводить до збільшення тривалості життя та зменшення смертності мешканців країни. Так, у 1970 році при однаковій тривалості життя в Україні, Румунії, Польщі і Фінляндії економічне зростання Фінляндії, Польщі та Румунії дало відчутні результати: очікувана тривалість життя в цих країнах сягнула за 70 років.
Зростання ВНП у Польщі на 1000 доларів на душу населення збільшує очікувану тривалість життя громадянина на 1 рік, у Румунії — на 8 місяців. А в Україні навпаки — зростання ВНП на 1000 доларів на душу населення зменшує тривалість життя громадян на 9 місяців. Виходить, економічне зростання в Україні не супроводжується покращенням здоров'я населення. А збільшення фінансування галузі охорони здоров'я, зростання кількості лікарень, лікарів, центрів не приводить до зменшення хворих...
Питання — чому так відбувається? Варіантів відповіді два. Або в нас ВНП «працює» тільки на користь багатих людей, або люди зовсім не дбають про збереження здоров'я. Наша головна проблема в тому, що ми інвестуємо лікування хвороб, обстеження хворих, але не збереження здоров'я здорових людей. Провідні економісти Європи зазначають, що витрати на високотехнологічну спеціалізовану медичну допомогу не зменшують захворюваність. Водночас витрати на скорочення факторів ризику принесуть набагато більше користі для здоров'я.
Сьогодні Україні треба більше коштів виділяти на пропаганду здорового способу життя, на профілактику захворювань, і тоді кількість хворих значно зменшиться. Нехай у телеефірі з'являться ролики з людьми, які розкажуть про секрети свого міцного здоров'я.
Нам слід працювати над фізичним вихованням молоді, здійснювати санітарно-просвітницьку роботу в дитсадочках, школах, вузах. При нових забудовах — планувати спортивні майданчики, басейни, клуби духовної та фізичної підготовки як дітей, так і дорослих. За кордоном є стандарт — на кожні 5—7 тисяч населення має працювати повний спортивний комплекс. Із футбольним полем, тренажерним залом, басейном тощо. У нас же немає нічого. В Україні, навпаки, забудовують навіть ті клаптики землі, на яких влаштовані дитячі майданчики. Часто мешканці сусідніх будинків буквально «відвойовують» пісочниці у будівельників...
Крім того, слід стимулювати народжуваність та підтримувати молодих батьків. За ініціативи Президента Віктора Ющенка збільшення матеріальної допомоги сім'ям при народженні дітей дало позитивний результат. У 2006 році народжуваність порівняно з 2005-м зросла на 8—9 відсотків, народилося на 34 000 дітей більше.
На державному рівні необхідно провести заходи зі зменшення доступності алкоголю та тютюну для українців, і в першу чергу — для молоді. Підвищити акциз на таку продукцію, а кошти спрямувати на профілактику і збереження здоров'я здорових.
Профілактика на всіх етапах життя — це ефективний захід, і пов'язані з цим витрати слід розглядати як інвестицію у здоров'я нації. Люди повинні мати умови, які дозволяють їм зберігати та укріплювати здоров'я. А суспільство повинно створювати середовище, сприятливе для вибору здорового способу життя.
Основні фактори, які згубно впливають на здоров'я:
— тютюнопаління. Пристрасть до сигарети забирає 100—110 тисяч життів на рік (економічний збиток — 12 мільярдів гривень щорічно);
— алкоголь. Надмірне вживання, неякісні напої, слабоалкогольні напої є причиною виникнення багатьох нещасних випадків, захворюваності, смертності та втрати десятків мільярдів гривень щорічно;
— вживання незбалансованої їжі. Надмірне вживання тваринних жирів, збіднене споживання овочів і фруктів, неякісної води є однією з основних причин виникнення серцево-судинних, онкологічних, шлунково-кишкових та інших захворювань. Гіподинамія — один із основних факторів виникнення більшості хвороб.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
Як свідчать результати досліджень, проведених у багатьох країнах, на ранню смертність населення впливають такі фактори:
— недотримання режиму та незбалансованість харчування — 25%,
— куріння — 25%,
— відсутність рухової активності — 22%,
— надмірне вживання алкоголю — 10%,
— токсичні фактори, необгрунтоване та надмірне вживання ліків — 6%,
— венеричні захворювання — 2,5%,
— дорожній травматизм — 1,5%.
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
