Контрабандна панацея

      На Запоріжжі склалася естремальна ситуація. З огляду на небувалу спеку фахівці санепідслужб прогнозують активне розмноження отруйних павуків, перш за все каракуртів, чия отрута в п'ятнадцять разів токсичніша від отрути грізної гюрзи чи тарантула. Але запорізьким лікарям скоро не буде чим рятувати покусаних пацієнтів — спеціальної сироватки немає ані в аптеках, ані в лікарнях. Те, що було до цього часу, потрапляло на територію області нелегально. І це проблема не одного регіону...

Каракурти вже кубляться в містах     

      За словами лікаря-паразитолога Запорізької обласної СЕС Галини Бойко, продуктивність «чорної вдови» (так називають у народі каракурта) становить 8—9 яйцекладок за місяць. Із кожного кокона виходить до півтисячі кусючих багатоніжок, які отруюють життя дачників та відпочивальників. Коли ж спека сягає апогею, каракурти влаштовують свої гнізда навіть у містах. Цьогоріч павуки вже «засвітилися» у містах Токмак, Мелітополь, Приморськ, а також у Шевченківському районі Запоріжжя. Крім того, в обласному центрі з'явилися степова і чорна гадюки. Особливо багато отруйних змій на острові Хортиця, в районах дач...

      Лікарі нагадують, що в період парування, який зазвичай припадає на спекотні літні місяці, павуки стають особливо агресивними і нападають на людей. Завдяки тимчасовому зниженню температури минулими вихідними напади каракуртів були поодинокими. Але фахівці прогнозують, що влітку кількість потерпілих від укусів змій і павуків може подвоїтися. Тому і скоригували свої заявки на медпрепарати.

Рятувати людей нічим!

      Начальник відділу ВАТ «Фармація—Запоріжжя» Зоя Шкваря каже, що з усіх лікарень, дитячих оздоровчих таборів і навіть від фізичних осіб масово надходять заявки на протиотрутну сироватку: «Заявки продовжують надходити — усні, письмові... Однак отоварити їх неможливо: в Україні сироватка не зареєстрована, офіційно наша держава антидоти не імпортує». Лікувальні й оздоровчі заклади регіону б'ють на сполох, аби не було запізно: від укусу тієї ж «чорної вдови» чи «простої» гадюки нічого ефективнішого за сироватку наука не знає.

      У міському шпиталі Бердянська проблему загострює те, що немає й правцевого анатоксину. Як розповів «УМ» головний лікар Олександр Пилипенко, він особисто розіслав листи в усі інстанції: «Щодня люди травмуються, а рятувати їх нічим! Аптеки, які виграли тендер, чомусь не забезпечують наші заявки. Щось там ніби не від них залежить. Російські компанії не хочуть реєструватися в Україні? Це клопіт не лікарень, і тим паче не лікарів...».

Наш ліпший друг — контрабандист?

      Стосовно протиотрутної сироватки з'ясувалося, що упродовж кількох останніх років усі наші лікувальні установи використовували лише контрабандні партії! Виробництво антидотів налагоджено в Росії (від укусів каракуртів — у Казахстані), а ці фармкомпанії не поспішають витрачатися на реєстрацію, щоб легально освоювати ринок України. Мабуть, їм дешевше домовитися з митниками і прикордонниками... Перестали ж переправляти антидоти контрабандою тимчасово. За інформацією компетентного джерела, «крига скресла», і до Криму днями надійшла партія антидотів. Контрабандних, але ж незамінних! Позаяк чільники відповідних міністерств і відомств на міждержавному рівні проблему не розв'язують, то й іншим регіонам не залишається нічого іншого, як переступати через девіз «Контрабанді «Стоп!». Інакше будуть жертви...

ДОВІДКА УМ

      Каракурт — чорний павук із червоними цятками на животі, який має середні розміри (самиця 10—20 міліметрів, самець 4—7 міліметрів). Особливу небезпеку для людей становлять самиці, які досягли статевої зрілості. На місці укусу каракурта можна побачити маленьку червону пляму, яка швидко зникає. Через 10—15 хвилин у покусаної жертви з'являється сильний біль у животі, попереку і грудях, німіють ноги. Людина переживає значне психічне збудження та страх смерті. Часом можуть з'явитися такі симптоми, як запаморочення, головний біль, судоми, нудота. Практично завжди в потерпілого синіє шкіра обличчя, повільно і неритмічно б'ється серце.

      Якщо не починати лікування, хворий мучиться від різкого болю (так, що не може заснути), стає апатичним, а через 3—5 днів на його шкірі з'являється характерне висипання. Після цього стан хворого має покращитися. Одужання людини настає через 2—3 тижні, але слабкість залишається ще на 2—3 тижні. У тяжких випадках через день-два після укусу хворий помирає — якщо він не отримує медичної допомоги.