Завдяки праці і всупереч сваволі

      Експертна комісія Національного олімпійського комітету зі щомісячного визначення найкращого спортсмена та тренера визнала лауреатами травня, відповідно, Ганну Безсонову та Ірину Дерюгіну. Перша грація країни, нагадаємо, минулого місяця перемогла на етапі Кубка світу з художньої гімнастики у Франції у вправах із булавами та посіла другу сходинку у змаганнях зі стрічкою. Серед номінантів на травневу нагороду були також «спортивна» гімнастка Ірина Краснянська та дзюдоїст Геннадій Білодід, які також вдало виступали на етапах Кубків світу.

      Рішення експертів із НОК України цілком виправдане, бо слід враховувати й те, що Безсоновій, аби здобути перше місце на будь-яких змаганнях, доводиться долати такі перешкоди, яких не мають представники інших видів спорту (йдеться про суддівство, заангажоване на росіянках). Окрім того, після київського етапу Кубка світу Аня мала досить щільний графік різноманітних стартів, але демонструвала стабільно високий рівень майстерності й результатів. Тож грошову премію та спеціальний пам'ятний приз вона заслужила навіть «за сукупністю».

Рішення олімпійських експертів кореспондент «УМ» попросив прокоментувати наставника гімнастки і водночас також лауреата травня Ірину Дерюгіну.

      «Відразу після київського Кубка світу Аня видала серію дуже успішних виступів в Іспанії та Португалії, де не припустилася жодної помилки чи втрати предмета, — каже пані Ірина. — Однак це не завжди знаходило відображення в оцінках суддів. Особливо я була розчарована, що Аня в Португалії стала лише другою, виконавши бездоганно й вишукано вправу з булавами, при тому що в росіянки Кабаєвої, якій дали перше місце, були погрішності. Причина цьому загальновідома — судді домовляються про оцінки ще до виходу гімнасток на килим, а потім заглядають у свої записи, щоб не забути, і ставлять те, що заплановано. Довести це неможливо, а я й не маю бажання марати своє ім'я «розслідуванням» і збиранням доказів щодо такого бруду. Він очевидний для багатьох. В одному з виступів росіянка Капранова, скажімо, тричі (!) втрачає предмет, не виконує п'ять елементів, але одержує 18 балів. Судді побоюються, що їх позбавлять категорії, тому не висловлюють свою думку об'єктивно, а тримаються гуртом щодо заздалегідь обговореної шкали оцінок».

      За словами президента Федерації художньої гімнастики України, керівник техкому ФІЖ Егле Абруццині кілька разів вольовим рішенням ставила таких арбітрів  на місце. «До речі, пані Абруццині особисто мені казала, що стилістика й гармонія українських композицій їй більше до вподоби, ніж характеристики росіянок, — продовжує Ірина Дерюгіна. — Кабаєва — гарна гімнастка, симпатична, досвідчена, але те, що вона виконує, — це вчорашній день. Вона не пропонує нічого нового, тоді як Безсонова щороку оновлює свої композиції, стилістику, направленість. ЇЇ вправа з обручем під музику «Аврора» українського композитора — це мистецтво, яке викликає захоплення повсюди, тоді як суперниці просто виконують набір елементів. «Царські» виступи Аня демонструє й у вправах зі стрічкою — одного разу судді взагалі почервоніли, мов буряки, бо бачили це і внутрішньо визнали, але не могли відступити від попередніх «прописаних» оцінок, які й виставили після паузи. Що відчуває спортсменка у таких ситуаціях, можна лише здогадуватися, адже свого рівня українки досягають годинами надважкої праці на дворазових тренуваннях».

      За словами пані Ірини, зараз у Безсонової — один із найкращих її сезонів, і вона вже здобула належне визнання як в Україні, так і у світі. «У Франції ми нарешті пробили стіну недооцінки суддями Ганниної композиції з булавами. Ми давно йшли до теперішнього рівня майстерності, артистизму та гармонійності Ані — цього не купиш ні за які гроші, як і симпатії публіки, яка теж бачить суттєву різницю між виступами Безсонової та її суперниць з Росії. Думаю, що визнання нашої провідної гімнастки кращою у травні додасть Ані бадьорості перед чемпіонатом Європи, який стартує наприкінці місяця в Баку».

Уляна МІСКІВ.