Золотий лелека приносить славу і гроші

02.06.2007

      У травні Перший Національний канал та видавництво «Грані — Т» розпочали конкурс на кращий твір для дітей молодшого шкільного віку «Золотий лелека». «Грані...» вже видає серію дитячих книжок, написаних сучасними українськими авторами — Ірен Роздобудько, Олесем Ільченком, Любком Дерешем, Світланою Поваляєвою та іншими. Проте організатори конкурсу вирішили «запалювати нові зірки», тобто шукати нині невідомих талановитих авторів, які можуть писати для дітей, а заодно і пожвавити ринок української дитячої книжки. Адже більшість дитячих книжок, які успішно продаються на нашому ринку, — перекладні.

      На здобуття премії приймаються машинописні рукописи творів українською мовою, які раніше ніде не друкувалися і не оприлюднювалися, а також ще не відзначені іншими преміями. Твори просять підписувати псевдонімом, а в окремому конверті, підписаному тим же псевдонімом і вкладеному до теки з машинописом, слід вказати справжнє ім'я, прізвище, домашню адресу, телефон та заяву про участь у конкурсі. Твір має бути набраний шрифтом «Тайз нью роман», 14 кеглем, загальний обсяг — 150—200 сторінок.

      Премії присуджуються у двох номінаціях — авторська повість та авторська казка. Перша премія становить 5000 гривень, друга — 3000 і третя — 1000 гривень. Кращі романи, повісті, казки будуть видрукуванi видавництвом «Грані — Т».

      Попередньо твори оцінюватимуть експерти. Вони ж рекомендуватимуть твори, гідні, на їхню думку, до уваги журі, яке й виноситиме остаточне рішення. Серед членів журі — відомі дитячі письменники, літературознавці, науковці, представники Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Голова журі — письменник Анатолій Гриценко.

Твори можна надсилати до 31 грудня 2007 року на адресу:

На конкурс «Золотий лелека».

а/с №215, м. Київ — 11

Тел. для довідок: 234-77-94.

      «Україна молода», а також газети «День», «Літературна Україна» та Національна радіокомпанія України є медіа-партнерами конкурсу. Офіційний спонсор конкурсу — Східно-Європейський Банк.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>