Дітей треба годувати медом, але не перегодовувати ним.
На сьогодні у світі немає жодної галузі медицини, в якій би не застосовувалися продукти бджільництва. Це і кардіологія, і психіатрія, і гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія, онкологія, а також педіатрія, геріатрія, гематологія, стоматологія, отоларингологія, лікувальна косметика. Також продукти бджільництва широко використовують в екстремальних умовах: у космосі, в умовах тривалих надводних і особливо підводних плавань, геологічних розвідках, спортивних тренуваннях.
У 20—30 роках ХХ сторіччя з'явилася ціла низка наукових праць, у яких вчені вперше у світі почали здійснювати дослідження з визначення різноманітних властивостей біологічно активних продуктів бджільництва, зокрема і їхньої терапевтичної ефективності при багатьох захворюваннях людини. Після Другої світової війни було вдосконалено технологію продуктів бджільництва, їхні властивості почали вивчати на більш високому рівні, і з'явилися лікувальні форми для застосування у медичній практиці. Так поступово апітерапія, тобто лікування продуктами бджільництва («apis» у перекладі з латинської — «бджола»), почала формуватися як окремий науковий напрям. Але оскільки водночас інтенсивно вдосконалювалася технологія виробництва лікувальних засобів на основі хімічного синтезу, а фармацевтичний ринок заповнили синтетичні лікувальні засоби, це призвело до часткового забуття біологічно активних продуктів бджільництва. Проте сьогодні пацієнти дедалі частіше звертаються до фахівців-апітерапевтів. Унікальність апітерапії як наукового і медичного напряму полягає в тому, що вона є водночас і потужним засобом профілактики захворювань, і має в своєму арсеналі засоби для лікування найрізноманітніших хвороб.
«Апітерапія — це галузь медицини, що базується на лікуванні продуктами бджільництва: меду, воску, прополісу, бджолиної обніжки. Також застосовується метод апітоксинотерапії, тобто лікування бджоловжаленнями. Що ж до клінічної апітерапії, то вона існує поки що лише в експериментальних і клінічних публікаціях. Важливою проблемою в Україні залишається підготовка і перепідготовка лікарів-апітерапевтів. На жаль, таких немає у жодному медичному університеті. Навіть немає офіційного визнання МОЗ України коду лікаря-апітерапевта, не кажучи вже про внесення апітерапії до офіційного переліку видів медичної діяльності», — наголосив «УМ» завідувач відділу апітерапії Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН» Олексій Пащенко.
Один iз найбільш ефективних методів апітерапії — це лікування бджоловжаленнями. У світі вже клінічно доведено велику ефективність лікування бджоловжаленнями при багатьох захворюваннях, причому саме в тих випадках, коли навіть прийом найкращих фармакологічних ліків був марним.
Утім, якщо бджоловжалення є методом самолікування, то такий підхід зазвичай виявляється неефективним, а то й шкідливим. Проте якщо цей метод застосовує кваліфікований лікар, то результати часто вражають. Зазвичай за один раз використовується від 5 до 10 бджоловжалень. На сьогодні вже науково доведено, що бджолина отрута має протимікробну дію проти 17 видів бактерій. Вона має і бактеріостатичний, і бактерицидний тип дії, особливо щодо грам-позитивних збудників. За протимікробним ефектом бджолина отрута вважається одним із найбільш сильних засобів серед продуктів бджільництва. Вона може потрапляти в організм просто під час бджоловжалень, а також за допомогою методів електрофорезу, фонофорезу, ін'єкцій стандартних препаратів бджолиної отрути, застосування мазей.
«Під час бджоловжалення бджілка разом iз своїм жалом вводить людині певну речовину, яку називають бджолиною отрутою, — розповідає «УМ» лікар-апітерапевт вищої категорії Олексій Пащенко. — Вплив бджолиної отрути знеболює, пригнічує запальні процеси, поліпшує кровообіг тощо. Бджоловжалення, тобто апітоксинотерапію, ще називають різновидом фармакопунктури. Цей метод надзвичайно ефективний, проте він потребує індивідуального підходу до пацієнта. Адже потрібно правильно підібрати методику, дозу і тривалість лікування». За словами Олексія Пащенка, у деяких випадках за допомогою бджоловжалень вдається досягти позитивного результату тоді, коли інші методи лікування були безрезультатними.
До речі, на базі Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН» проходять курси підвищення кваліфікації для лікарів-практиків, які хотіли б використовувати апітерапію як метод лікування. Одночасно на консультації до лікарів приходять і пацієнти, які лікуються бджоловжаленнями та продуктами бджільництва. «Наша дворічна онучка хворіла на бронхіти і нічого їй не допомагало. А як почали давати мед з маточним молочком — одразу стало краще», — розповідає «УМ» 58-річна Валентина Сахно. «Ми дуже довіряємо продуктам бджільництва, — додає пані Валентина. — Вони справді допомагають. І якщо лікуватися, то краще натуральними продуктами. Наші родичі працюють на заробітках в Італії, тож ми їм туди передаємо продукти бджільництва, бо в Європі натуральні продукти дуже дорогі. Крім того, ті люди, які мали великі проблеми iз здоров'ям, вже не вірять ніяким пігулкам. Тим паче що в нас зараз фармакологія дуже агресивна — у своєму нав'язуванні, рекламі. Варто лише ввімкнути телевізор — і тобі нав'язують десятки препаратів. Подивіться навколо — скрізь аптеки. Відомо, що фармакологічний бізнес посідає друге місце у світі після торгівлі зброєю. На жаль, наша культура така, що ми не звикли до того, щоб лікуватися натуральними препаратами. А проте наші дідусі й бабусі, які більше довіряють природі, довше живуть і здоровіші за нас».
Справді, кожен добре знає назви вітамінів з аптеки. І якось немає часу згадати, що мед, маточне молочко, бджолина обніжка, прополіс, віск, бджолина отрута мають численні цінні властивості: протимікробні і противірусні, стимулюючі, імунобіологічні, протизапальні, десенсибілізуючі, андрогенні, радіопротекторні. Так, наприклад, у бджолиній обніжці міститься до сотні компонентів — мікроелементів, вітамінів, амінокислот. Бджолина обніжка — це зібраний та ферментований бджолами квітковий пилок. За даними науковців, він містить всі амінокислоти, необхідні для організму, та 28 хімічних елементів. Особливо багато в ньому калію, заліза, міді, йоду, кобальту, вітамінів, ензимів, антибактеріальних речовин. Фенольні речовини бджолиної обніжки мають протизапальні, антисклеротичні, жовчогінні властивості. Зібрана бджолами, ця обніжка особливо багата на рутиноподібні речовини (вітамін Р), які стабілізують дію вітаміну С, що зміцнює стінки кровоносних судин, покращує легеневі функції та стимулює кровотворення.
На сьогодні Україна входить у п'ятірку найбільших світових виробників меду — після Китаю, Аргентини, США та Мексики. В середньому в Україні виробляється 50—60 тисяч тонн меду, а минулого року було вироблено 71 тис. тонн. Тобто на кожного українця припадає понад 1 кг меду на рік. Якщо говорити не про кількість меду «на душу населення», а про його якість, то варто пам'ятати, що саме цей продукт завдяки значному вмісту глюкози і фруктози (до 80—85 %) й інших вуглеводів забезпечує організм легкозасвоюваною енергією, що необхідна для перебігу всіх обмінних процесів. Мікро- та макроелементи меду (залізо, мідь, марганець, магній, калій, кальцій, натрій тощо) за складом і кількісним співвідношенням близькі до крові людини. Також до складу меду входять органічні кислоти (яблучна, лимонна, молочна, щавелева, оцтова, янтарна) і фітонциди, що зумовлюють бактерицидні властивості продукту.
До речі, дехто чомусь вважає, що лікування продуктами бджільництва — це просто поїдання меду з трилітрової банки. Насправді це зовсім не так. Наприклад, у ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН» розроблено десятки різних препаратів, в яких «до піщинки» відміряно співвідношення різних компонентів. Це апіфітокомпозиції, що складаються з меду, маточного молочка, бджолиного обніжжя, пшеничних висівок, вітапектину. А ще є медові желе, апісорбін, флори, мелісани, апібальзами, медово-білкові суміші, медово-фруктові і медово-овочеві пасти... Перелік значний, і всі ці препарати були апробовані в десятках медичних та наукових закладів, зокрема в Національному медичному університеті ім. О. Богомольця та Інституті геронтології АМНУ, підтвердивши свою ефективність при дуже багатьох захворюваннях.
Одним iз препаратів, який довів свою унікальність, стало медове желе «Тіліа плюс». В цьому препараті поєднується мед і патентована лікувально-профілактична харчова добавка «Тіліавіт», одержана на основі суцвіть липи, фруктового пектину, прополісу і ехінацеї пурпурової. В експериментах на мишах, проведених в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Кавецького НАН України, було доведено протипухлинний ефект цього препарату. Мишам давали желе протягом 14 діб і потім було клінічно доведено гальмування розвитку захворювання. Саме тому, за висновками науковців, такий препарат можна використовувати для профілактики й оздоровлення організму і для недопущення розвитку тяжких захворювань. До речі, клінічно доведено, що при сумісній дії декількох бджолопродуктів у загальній композиції вони виявляють ефективність набагато сильніше, ніж кожний окремо. Тобто завдяки комплексній дії їхній вплив розширюється, охоплюючи різні сторони обміну речовин.
Ще один важливий аспект застосування бджолопродуктів — це їхня ефективність у педіатрії. «На кафедрі інфекційних захворювань Національного медичного університету ім. О. Богомольця і на базі Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 здійснювалися клінічні дослідження ефективності продуктів бджільництва при захворюваннях органів травлення у дітей. І було доведено, що при інфекційних захворюваннях у дітей є дуже результативним застосування таких природних ліків у комплексній терапії, — пояснює лікар-апітерапевт і педіатр з понад 20-річним стажем Олексій Пащенко. — Поліпшувалися біохімічні показники крові та загальний клінічний стан дітей — у них поліпшувався апетит, вони починали краще виглядати. Чомусь батьки іноді побоюються давати своїм дітям мед чи продукти бджільництва через ймовірність алергійної реакції. Проте наші діти алергізовані зовсім не продуктами бджільництва. Вони просто «перегодовані» пігулками. І ось на цьому тлі вже можуть бути алергійні реакції, та й то не більше, ніж в одному випадку зі ста. І навіть у цьому одному випадку алергія можлива, якщо дати одразу велику дозу, наприклад, півчайної ложки меду немовляті. Якщо ж дитина з'їсть краплинку меду, то ніякої алергії не буде. Навпаки, це сприятиме нормальному фізичному і психічному розвитку дитячого організму».
Про цілющі властивості продуктів бджільництва було відомо ще з найдавніших часів. У папірусах Еберса, складених медиками Стародавнього Єгипту у 1700 році до н. е., була дана детальна характеристика і рекомендації застосування меду, воску, прополісу для лікування ран, опіків, виразок, запалень очей та інших захворювань. У ІХ сторіччі до нашої ери в Єгипті учням давали мед для прискорення фізичного і розумового розвитку і більш повного прояву їхніх талантів. Використовували мед і для збереження жіночої краси. В Індії уже 5—7 тисяч років тому були добре відомими лікувальні властивості меду і прополісу. У Стародавньому Китаї не лише використовували мед як лікувальний засіб при низці захворювань, а й успішно лікували бджоловжаленнями. Древні племена інків понад чотири століття тому використовували прополіс при запальних процесах. Перший римський педіатр Сорон Ефеський (ІІ ст. до н. е.) давав мед для лікування захворювань печінки і шлунка та прискорення загоєння ран і виразок. У своїй праці Materia medica лікар Діоскорид (І ст. до н. е.) рекомендував мед при лікуванні туберкульозу та інших захворювань легенів. Гален (І ст. до н. е.) розробив цілу низку рецептів з меду і лікувальних трав і винайшов кольдкрем — відому досі охолоджувальну мазь на основі бджолиного воску. Знаменитий Авіценна (980—1037 рр.) був переконаний, що мед продовжує життя людей, надає бадьорості, зберігає молодість, відновлює пам'ять і поліпшує травлення. Слов'яни ще в язичницькі часи застосовували мед з лікувальною метою, а дим прополісу вдихали при кашлі і різноманітних захворюваннях легенів. Євпраксія, онука Володимира Мономаха, написала медичний трактат, один з розділів якого був присвячений цілющим властивостям меду.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
