На сьогодні у світі немає жодної галузі медицини, в якій би не застосовувалися продукти бджільництва. Це і кардіологія, і психіатрія, і гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія, онкологія, а також педіатрія, геріатрія, гематологія, стоматологія, отоларингологія, лікувальна косметика. Також продукти бджільництва широко використовують в екстремальних умовах: у космосі, в умовах тривалих надводних і особливо підводних плавань, геологічних розвідках, спортивних тренуваннях.
У 20—30 роках ХХ сторіччя з'явилася ціла низка наукових праць, у яких вчені вперше у світі почали здійснювати дослідження з визначення різноманітних властивостей біологічно активних продуктів бджільництва, зокрема і їхньої терапевтичної ефективності при багатьох захворюваннях людини. Після Другої світової війни було вдосконалено технологію продуктів бджільництва, їхні властивості почали вивчати на більш високому рівні, і з'явилися лікувальні форми для застосування у медичній практиці. Так поступово апітерапія, тобто лікування продуктами бджільництва («apis» у перекладі з латинської — «бджола»), почала формуватися як окремий науковий напрям. Але оскільки водночас інтенсивно вдосконалювалася технологія виробництва лікувальних засобів на основі хімічного синтезу, а фармацевтичний ринок заповнили синтетичні лікувальні засоби, це призвело до часткового забуття біологічно активних продуктів бджільництва. Проте сьогодні пацієнти дедалі частіше звертаються до фахівців-апітерапевтів. Унікальність апітерапії як наукового і медичного напряму полягає в тому, що вона є водночас і потужним засобом профілактики захворювань, і має в своєму арсеналі засоби для лікування найрізноманітніших хвороб.