Горло в цяточку

      Пiрнання у холодну рiчку, мiнералка з морозилки, десятки пачок морозива, — вся ця «холодна вiйна» людини зi спекою часто закiнчується «сезонними» захворюваннями, насамперед горла. Коли людина стає жертвою ангіни? Як передається це захворювання? Чим лікується і які ускладнення може давати? «УМ» шукала відповіді на ці запитання в бесіді з головним інфекціоністом МОЗ України, завідувачем кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, доктором медичних наук, професором Сергієм Крамарєвим. А заразом з'ясувала, чим «плівочки» відрізняються від «мухоморів» і звідки вони беруться на наших гландах.

Коли антибіотики ангіні не завада

      — Сергію Олександровичу, я почну з банального запитання: що таке ангіна?

      — Це гостре запалення мигдаликів — органів, розташованих по боках входу в глотку (у народі їх ще називають гландами). Мигдалики збільшуються, червоніють, болять, на них можуть з'являтися гнійні нашарування. Власне, пацієнти звикли до слова «ангіна», а медики вживають термін «гострий тонзиліт».

      — Ангіна — моя «улюблена хвороба». Ще не було такого літа, щоб я зо два рази не опинилася у лікаря зі скаргами на запалені гланди. Здавалось би, якщо діагноз один, то й лікування мало бути однаковим. Але терапія була різною: один лікар давав рецепт на сильні антибіотики, інший не радив їх вживати зовсім, один фахівець рекомендував противірусні препарати, які я зазвичай п'ю від грипу, інший прописував м'ятні льодяники. Чим можна пояснити такий «різнобій»?

      — Тим, що ангіна може викликатися різними збудниками: і вірусами, і бактеріями. Вибір лікаря — яку саме терапію призначити пацієнту — залежить від виду мікроорганізма, який завдав удару по мигдаликах, та від ступеня тяжкості захворювання. Найчастіше — у 80 відсотків випадків — запалення мигдаликів викликають бактерії, у першу чергу, стрептококи і стафілококи. Але до запального процесу можуть бути причетні і пневмококи, й ентерококи, і гемофільна паличка, і навіть деякі віруси: аденовірус, ентеровірус, Епштейна-Барра тощо. Так от, якщо «напад» на горло здійснюють віруси, у пацієнта починається катаральна ангіна. Мигдалики збільшуються, набувають червоного кольору, набрякають і болять, але не покриваються білими цятками, плівками чи виразками. Якщо ж на мигдаликах активно розмножуються стрептококи чи інші бактерії, у людини розвивається гнійна ангіна: фолікулярна (найлегша), лакунарна (середньої важкості) чи некротична (найважча).

      — За якими ознаками їх можна розрізнити?

      — При фолікулярній ангіні мигдалики нагадують мухомор — на запаленому червоному тлі можна побачити біло-жовті плями. Ці світлі «крапочки», дещо схожі на зерна рису, є осередком гнійного запалення. При лакунарній ангіні з'являються гнійні нашарування у вигляді білуватих плівок. Вони покривають якусь частину мигдаликів або всю їхню поверхню. А при некротичній ангіні бактерії (в першу чергу стрептококи) спричиняють відмирання тканин мигдаликів. Із практики знаю, що такий тип гострого тонзиліту часто буває при скарлатині. Причому некроз тканин може бути настільки значним, що коли хворий видужує, складається враження, що у нього видалили мигдалики.

      — Цікаво, куди зникають ці органи?

      — Хворий або випльовує мертві тканини під час полоскання, або ковтає їх разом зі слиною. А нові клітини на цьому місці вже не з'являються...

Страшний «звір» на ймення стрептокок

      — Тепер зрозуміло, чому медики не завжди призначають антибіотики...

      — Тому при катаральній ангіні хворим дають або препарати прямої противірусної дії, які не дають збудникам захворювання можливості розмножуватися і захоплювати здорові клітини, або інтерфероногени, які змушують організм виробляти власний інтерферон — речовину, яка не дає вірусам вселятися у здорову клітину . На додачу до засобів загальної дії пацієнту слід вживати місцеві імуномодулятори й антибактеріальні «льодяники». Зокрема, ефективно діють препарати, до складу яких входить суміш лізатів бактерій («убитих» мікробів). Вони стимулюють місцевий імунітет мигдаликів, змушуючи їх активно знищувати бактерії. Крім того, лізати бактерій покращують роботу фагоцитів — клітин крові, які захоплюють, перетравлюють та виводять з організму збудників інфекційних хвороб. Але цих препаратів недостатньо. Пацієнту, хворому на катаральну ангіну, обов'язково треба полоскати горло розчином фурациліну, екстрактом листя евкаліпта, настоянкою календули, перекисом водню тощо.

      — А полоскання для чого? І фурацилін, і календула — бактерицидні засоби, які в боротьбі з вірусом нічого не дадуть...

      — Для того, щоб до вірусу не приєдналися бактерії. Запалені мигдалики — легка здобич для стрептококу і стафілококу. Тому в ротовій порожнині треба створити умови, максимально не сприятливі для розмноження мікробів і початку гнійного процесу. Інакше пацієнту доведеться боротися зі змішаною вірусно-бактеріальною ангіною... Хочу звернути увагу на один важливий момент. Якщо лабораторія підтвердила наявність стрептококової інфекції або ж у лікаря з'явилася підозра на стрептокок, антибіотики треба приймати не менше десяти днів. Це обов'язкова умова!

      — Чому?

      — При стрептококових ангінах можуть виникнути серйозні ускладнення. Бактерії, якщо їх не знищити повністю, вироблятимуть токсини, а ті потраплятимуть у кров'яне русло і викликатимуть зміни у клітинах різних органів. Під дією токсинів змінюються оболонки клітин серця, суглобів і нирок — так що «солдати» імунітету сприймають ці клітини за чужинців. Починається аутоімунний процес, коли організм бореться зі своїми ж органами. Як наслідок — захворювання на ревматизм, артрит (запалення суглобів), міокардит (ушкодження серцевого м'яза) і нефрит (запалення нирок). Для того щоб попередити такі ускладнення, треба повністю знищити стрептококи. Тому людина має вживати ефективні антибіотики не менше десяти днів.

      — Що робити, коли лікар не знає напевно, яка саме бактерія спричинила хворобу?

      — В ідеалі  для уточнення діагнозу з мигдаликів хворого беруть мазок. У лабораторії з'ясовують, які бактерії спричинили ангіну, а також дізнаються, які ліки ефективно борються з цими збудниками. Коли ж таке дослідження не роблять... Треба пам'ятати, що 80 відсотків усіх ангін — це стрептокок. Тому краще пролікуватися десять днів і не боятися ускладнень.

А раптом дифтерія?

      — Чи бувають такі випадки, коли у хворого обов'язково беруть мазок з мигдаликів?

      — Бувають — коли є підозра на дифтерію. На жаль, на сьогодні в Україні дифтерія зустрічається як серед дітей, так і серед дорослих. Небагато, кілька десятків пацієнтів на рік, але все ж таки є. Якщо не лікувати це захворювання, людина може померти або ж у неї виникнуть тяжкі ускладнення. Тому дуже важливо, щоб пацієнт, хворий на ангіну, звернувся до лікаря. Фахівець не завжди може визначити діагноз «на око» — плівки при дифтерійній ангіні дуже схожі на нальоти при лакунарній ангіні. Тому фахівець повинен взяти мазок із мигдаликів на дифтерійну паличку.

      — І як швидко будуть готові результати?

      — У той же день мазок розглянуть під мікроскопом. Якщо лаборант помітить дифтерійну паличку, відразу можна бити на сполох і призначати лікування. Якщо під мікроскопом паличку не знаходять, відправляють мазок на посів. Попередній результат приходить через 48 годин, а остаточний — через 72 години.

      — Але ж протягом цих трьох діб пацієнта треба чимось лікувати! Що робить медик, поки дослідження не завершаться?

      — Прописує терапію, як при звичайній ангіні.

      — Якщо пацієнт з дифтерією, вважаючи, що у нього проста ангіна, буде лікуватися антибіотиками й полосканнями, він одужає?

      — У тому-то й річ, що ні. Навіть якщо вам вдасться позбутися дифтерійного запалення мигдаликів, повністю інфекцію ви не приберете, тому що дифтерію лікують спеціальною сироваткою. А тоді слід чекати страшних ускладень — і з боку нервової системи, і на серці. З цим захворюванням жартувати не треба!

Супчик зі стафілококом не бажаєте?

      — Для того, щоб уберегтися від ангіни, треба знати, звідки вона береться. Як і де людина найчастіше може підхопити таке «щастя на все горло»?

      — Вірусні ангіни передаються, як і грип, через повітря. А при бактеріальній ангіні частіше спрацьовує контактно-побутовий шлях. Через посуд, предмети обігу та спільні зубні щітки від хворого можуть заразитися його родичі й друзі. Крім того, дуже велика можливість заразитися у кафе, барах, ресторанах та їдальнях, де використовується не разовий посуд. Промити тарілки, склянки й ложки без спеціальної обробки так, щоб на них не лишилося бактерій, неможливо. І це становить серйозну загрозу для здоров'я відвідувачів таких закладів харчування.

      — Виходить, разом із салатом «олів'є» у кафе мені можуть подати добрячу порцію стафілокока чи стрептокока, залишену там попереднім «користувачем» виделки чи тарілки...

      — Так, іноді достатньо проковтнути мікроб.

      — Сергiю Олександровичу, чому люди хворіють після того, як поласують морозивом чи вип'ють замороженого соку?

      — Все дуже просто. Уявіть собі — сонце, спека, людина перегріта. Рівень імунного захисту під час перегрівання знижується. Тож якщо в той момент випити холодної води, можна викликати запалення мигдаликів. А у гландах завжди міститься стрептокок чи стафілокок — у кожної людини. Просто коли імунний захист мигдаликів працює добре, він не дає розмножитися бактеріям у такій кількості, щоб викликати ангіну. А на тлі переохолодження після перегрівання ця флора може активізуватися. Бактерії почнуть неконтрольовано розмножуюватися, і коли їх стане багато, вибухне ангіна.

У лісі горло здоровіше

      — Це правда, що курці мучаться від ангіни частіше, ніж люди, які не палять?

      — А що в цьому дивного? Куріння викликає зміни на поверхні мигдаликів, дим і смоли зменшують імунну спроможність клітин, і «охоронці» організму частіше пропускають патогенні бактерії. Аналогічна ситуація спостерігається, коли ми дихаємо загазованим повітрям і п'ємо забруднену воду. Тому жителі великих індустріальних міст хворіють на ангіну частіше, ніж мешканці курортних селищ. Але й тим, й іншим однаково підходять способи профілактики гострого тонзиліту. Поради прості — загартовуватися, відмовитися від малорухомого способу життя, вживати природні вітаміни замість синтетичних добавок до їжі, не зловживати алкоголем і тютюнопалінням. Так ви покращите свій імунітет і збережете мигдалики у «робочому» стані.