Порад — море, а вологи нема

      — Ситуація у нас катастрофічна, — заявила кореспонденту «УМ» начальник Нікопольського районного управління агропромислового розвитку Галина Кравченко. — Такої посухи у травні ми не знали за останні сто років. Якщо дощу не буде ще 10—12 днів, то рослини просто висохнуть.

      Проте в головному управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації саме щодо ситуації у Нікопольському районі висловлюються обережніше. Мовляв, куди складніші справи склалися в Апостолівському і Широківському районах. І хоч усі вони належать до південної зони області, у Нікопольському наслідки можуть бути не настільки катастрофічними, бо тут агропромисловий комплекс вважався традиційно розвиненішим. Отож і для того щоб забезпечити запланований на цей рік урожай, у цих районах мають значно кращі можливості. З іншого ж боку, навіть така хороша підготовка може не врятувати. Адже саме в південній зоні Дніпропетровщини, кажуть, не дощило ще з березня. Загалом по області запаси вологи у метровому шарі грунту нині становлять близько 50 відсотків, а в орному шарі — від 27 до 53.

      Із приводу такої тривожної ситуації у Дніпропетровську недавно побували заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан та заступник директора Інституту зернового господарства УААН Анатолій Черенков. Свою зустріч з керівниками аграрних підприємств, науковцями, начальниками районних сільськогосподарських управлінь вони присвятили саме пошуку виходу з цієї ситуації. Зокрема, Анатолій Черенков зазначив, що така температура, коли посіви якраз сходять, не спостерігалась упродовж останніх ста років — майбутній урожай області під загрозою.

      Вихід, як це не трагікомічно звучить, чиновники бачать у можливих дощах, які начебто очікують на початку червня. Єдина ж практична порада, яку дали посадовці, — не чіпати землю. Мовляв, якщо селяни не будуть механічно обробляти землю, то вона втратить менше вологи. Що ж до територій, на яких посіви вже втрачено, спеціалісти порадили засіювати їх кукурудзою та соєю.

      Така погода вдвічі ускладнює життя селянам. Адже через 5 — 6 місяців тисячі фермерських та реформованих господарств мають повернути кредити, а ще — сплатити фіксований податок, платежі до Пенсійного фонду, видати кошти та частину врожаю за оренду майнових і земельних паїв селянам-орендодавцям. А звідки вони візьмуть гроші, якщо певну частину зернових насаджень буде втрачено?

      Депутати Дніпропетровської облради ініціювали позачергову сесію облради у зв'язку з нинішньою ситуацією на ланах. Представники фракції БЮТ пропонують створити обласну надзвичайну комісію. Вона має обстежити всі поля на Дніпропетровщині, підрахувати збитки і надати результати на розгляд чергової сесії облради.

      Не менш рішучі вимоги депутати висувають і до Кабміну — скасувати для потерпілих аграрних господарств усі податкові платежі на один рік. У тому числі включити фіксований податок та платежі до Пенсійного фонду. Надати пряму фінансову допомогу, частково відшкодувавши кошти на вирощування пізніх культур, які ще можна врятувати. Не допустити зростання цін на продовольство.

      Сама ж обласна влада Дніпропетровщини стверджує, що ситуацію на ланах області вивчають й аналізують постійно. Так, в агропідприємствах Солонянського, Томаківського, Апостолівського, Криничанського, П'ятихатського районів нині вже втрачено 5,7 тисячі гектарів ярого ячменю та озимого ріпаку. А от варіант із повторним посівом більшість фахівців відкидає, оскільки він не принесе очікуваних результатів знову ж таки через відсутність вологи.