І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Через тривалу посуха і 30-градусну температуру повітря у сільських підприємствах гинуть озимі, а яровина, що вже зійшла, просто засихає. Така ситуація склалась у семи із 26 сільських районів Одещини.Зараз близько 25 відсотків посівів зернових у області в критичному стані, а 15 відсотків уже втрачено, заявив начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський.
Керівники деяких господарств вирішили скосити частину посівів, що засихають на корені, і пустити її на корм худобі. Як зазначив у розмові з кореспондентом «УМ» заступник керівника облуправління агропромислового розвитку Іван Панчишин, «найбільш посушливі умови склалися у Болградському, Кілійському, Татарбунарському, Ізмаїльському, Ширяєвському, Миколаївському і Березівському районах. За підрахунками спеціалістів, рівень вологи у метровому шарі грунту, наприклад, у Болградському районі становить 3—12 мм. Тоді як для нормального сходу і росту посівів озимих культур вологи має бути 80 мм. Причому температура на поверхні грунту доходить до 45—50 градусів».
Спеціалісти прогнозують, що область може втратити третину очікуваного врожаю цього року. У зв’язку з цим глава облдержадміністрації Іван Плачков провів екстрені наради з керівниками сільських районів та спеціалістами-аграрниками на базі господарств Болградського та Іванівського районів. Учасники нарад розробили план дій, щоб врятувати те, що залишилось.
У області вважають доречним пересіяти значну частину площ у тих господарствах, де найближчими тижнями таки задощить. Там же, де колоски вже достигли — швидко проводити жнива. Щоб своєчасно зібрати зерно, керівники області централізовано завезли необхідну кількість дизпалива, підготували збиральну техніку. Також допоможуть із комбайнами одеським аграріям їхні колеги з Вінницької, Кіровоградської, Тернопільської та інших сусудніх областей. Там жнива розпочнуться на тиждень-два пізніше.
Попри всю складність ситуації, зазначали в Іванівському районі учасники наради, у кращому стані посіви тих господарств, де ниви засіяно якісним насінням і суворо дотримано технологію догляду за ними. Однак, якщо до кінця травня у регіоні не випадуть дощі, то втрати цьогорічного врожаю можуть досягти третини від очікуваного збору — до 1 мільйона тонн.
Таким чином, програма «Зерно Одещини», згідно з якою аграрії області повинні зібрати не менше 2,3 мільйона тонн зернових, опинилась під загрозою зриву — визнали також і спеціалісти Мінагрополітики.
Усе це змусило керівництво Одещини, як і деяких інших південних областей, звернутися до уряду з проханням оголосити регіон зоною надзвичайної ситуації. Як зазначається у зверненні, аграрії зробили все можливе для забезпечення доброго врожаю-2007 на майже 2-мільйонній площі. Так, 95 відсотків озимих зернових вийшли із зими в доброму та задовільному стані, 91 відсоток їх підживлено мінеральними добривами.
Більшість озимини оброблено гербіцидами. За рахунок коштів обласного бюджету сільгосппідприємствам надано допомогу при купівлі 129 тракторів на суму 4,1 мільйона гривень. Керівники області забезпечили потребу аграріїв у засобах захисту рослин в обсязі 3 мільйона гривень і високоякісному насінні ярих зернових і технічних культур на суму 1,5 мільйона.
Однак, незважаючи на всі старання селян області, близько 1,7 мільйона гектарів зараз охоплені грунтовою посухою. Тому аграрії просять визнати Одещину зоною надзвичайної ситуації і невідкладно виділити кошти, щоб хоч частково компенсувати втрати від стихії.
Зокрема аграрії наполягають, щоб комерційні банки через такi форс-мажорні обставини продовжили одержані сільгоспвиробниками в поточному році пільгові кредити і передбачили відповідні бюджетні кошти для їхнього обслуговування. Вони також просять списати заборгованості перед державою тим господарствам, які постраждали внаслідок стихії.
За рахунок невикористаних коштів за існуючими програмами фінансової підтримки селяни просять надати окрему дотацію на один гектар пересіву загиблих сільгоспкультур у постраждалих від засухи регіонах. А також збільшити до 100 відсотків відшкодування витрат на здешевлення електроенергії, що використовується для зрошення.
Також представники агропідприємств просять приблизити фінансування існуючих бюджетних програм на 1 півріччя 2007 року; збільшити фінансування на подачу води для зрошення, щоб повністю забезпечити потреби споживачів на протязі всього поливного сезону. Змінити порядок використання грошей на підтримку сільськогосподарських підприємств, які надали б право на місцях здійснювати перерозподіл коштів у залежності від ефективності їхнього використання.
Як зазначають спеціалісти облдержадміністрації, йдеться не лише про підтримку одеських аграріїв — продовольчого зерна для внутрішніх потреб Одещини (приблизно 310 тисяч тонн) вистачить. Однак важливо забезпечити зерном сусідні області, де його вирощують недостатньо. Очевидно, варто також переглянути обсяги продажу зерна за кордон, ціни на яке вже підскочили і перевищують 1000 гривень за 1 тонну.
Тим часом 29—30 травня представники 19 країн зiбралися на VI міжнародну конференцію «Зерновий форум-2007» в Одесі, щоб обговорити стан і перспективи развитку зернового сектору агропромислового комплексу України, Росії та Казахстану. А також — можливе попередження подібної українській ситуації із зерном у майбутньому.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>