Рік не Донецька в Україні

      Три лідери держави під ранок на Трійцю не лише оголосили про свою одностайність щодо дострокових виборів 30 вересня, а й підтвердили, що разом будуть присутніми на фінальному матчі Кубка України. І справді, VIP-ложа НСК «Олімпійський» нагадувала президію виїзного спільного розширеного засідання уряду й секретаріату Президента: Віктор Ющенко з трьома дітьми та дружиною, Віктор Янукович, Олександр Мороз, Іван Плющ, Святослав Піскун, який тисне руку Ющенкові... Політики ще раз переконалися, наскільки близька їм футбольна термінологія. Цього вечора був і очевидний перебір із фолами (порушеннями законодавства?), й вилучення гравців із поля (політичного?), і численні «туристи» з Донецька на трибунах (понад 25 тисяч), і загострення між «силовиками» та прихильниками — бійки на трибуні, ініційовані «Беркутом». Сама гра грандів, як і в політикумі, тримала в напрузі, але про її якість говорити не доводиться.

      У першому таймі все звелося до перевірки нервів львівського арбітра Андрія Шандора, який впорався з цим випробуванням ціною посиленого навантаження на свисток. Через ці численні зупинки гра суттєво втратила у видовищності. Проти гольових моментів «грали» й слизьке після довгоочікуваного дощу поле та деякі кадрові проблеми суперників. Особливо відчутної втрати зазнав «Шахтар», адже травмований у попередній зустрічі цих команд Матузалем був, напевно, єдиним, хто міг надати діям гірників нестандартності. У «Динамо» міг би суттєво підсилити надійність травмований Юссуф.

      У змаганні бійцівських якостей долю матчу мали вирішити помилки та яскрава індівідуальність того чи іншого гравця. Так і сталося після години гри, коли кияни, які дуже прагнули здобути почесний трофей у рік 80-річчя клубу, нарешті відкрили рахунок. Корреа зробив навіс, а інший бразилець, Клебер, заштовхнув м'яч за лінію воріт після невпевненої гри на виході донецького голкіпера Богдана Шуста. До речі, Олегу Блохіну цей матч ще раз довів, хто має зайняти в національній збірній «пост номер один» у Парижі 2 червня. Олександр Шовковський врятував команду від двох стовідсоткових голів, його ж молодший візаві на це не спромігся. Звісно, другий гол Олега Гусева був майстерним (киянин легко вийшов на ударну позицію повз трьох захисників донеччан), але сам «постріл» не виглядав аж надто смертельним.

      Узагальнюючи, підкреслимо, що це були всі гольові моменти «Динамо» в матчі, тоді як «Шахтар» мав трохи більше можливостей. Проте реалізував лише одну з них , коли Елано у метушні в штрафному майданчику виявив витримку і розстріляв порожні ворота. Але до кінця гри лишалося надто мало часу. І це при тому, що свій другий гол динамівці забили, граючи у меншості, адже Родріго одержав друге попередження — після жорсткої гри він ще й зіграв рукою, зате під час нагородження бігав із зелено-жовтим національним прапором у руках.

      Усі учасники матчу разом із суддями одержали нагороди та рукостискання від Президента України, якому під парасолею вдалося заховатися від дощу з небес, але не від шампанського.

ТАБЛО

Кубок України. Фінал

«Динамо» — «Шахтар» — 2:1

      НСК «Олімпійський. 64 500 глядачів.

      Арбітр — Шандор (Львів)

      «Динамо»: Шовковський, Гіоане, Корреа (Мандзюк, 72), Клебер (Шацьких, 84), Рінкон (Белькевич, 69), Михалик, Гусев, Несмачний, Ващук, Нінкович, Родріго

      «Шахтар»: Шуст, Срна, Чигринський, Гюбшман, Рац (Маріка, 62), Левандовський, Дуляй, Фернандіньйо, Жадсон (Елано, 61), Воробей (Гай, 61), Брандао

      Голи: Клебер, 59; Гусєв, 80 — Елано, 89

      Попередження: Родріго, 27; Корреа, 68 — Рац, 50; Гюбшман, 53; Срна, 86

      Вилучення: Родріго, 70

ПІСЛЯМОВА

Анатолій Дем'яненко, головний тренер «Динамо»:

      — І «Динамо», і «Шахтар» діяли обережно, але, відчувалося, жага боротьби, характерна для кубкових баталій, сьогодні максимальна. Щось вдалося, щось — ні, але найголовніше, що наша самовідданість була на високому рівні, тому результат повинен прийти. Я вдячний гравцям, що в рік 80-річчя «Динамо» вони показали себе з найліпшого боку.

Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:

      — Сьогодні наш суперник був агресивнішим за нас, більше бажав перемоги, ніж ми. Особливо це помітно при порівнянні дій форвардів «Динамо» та «Шахтаря». Клебер і Рінкон створювали шалений тиск на нашу оборону.