Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Цього року патріарх польської кінорежисури 81-річний Анджей Вайда є почесним гостем Каннського кінофестивалю. 50 років тому молодий польський режисер Анджей Вайда отримав у Канні спеціальну нагороду журі (так звану «Срібну пальму») за фільм «Канал» — розповідь про Варшавське повстання 1944 року. І отримав її спільно з іншим, на той час маловідомим, шведським режисером Інгмаром Бергманом, нагадує польська «Газета виборча». 21 травня в Канні відбувся спеціальний показ відреставрованої копії «Каналу» за участі його творця та численної публіки. Шедеври пам'ятають, хоча фестивальний каталог презентував знакову для польського кіно стрічку доволі коротко, але влучно: «Це не просто гімн героїзму — це фільм про розчарованих героїв у безвихідній ситуації».
Розчулений герой вечора сказав публіці, що зібралася на перегляд «Каналу», слова, які можуть бути дороговказом для кожного молодого кінематографіста: «1956 року я приїхав сюди з країни, кінематограф якої лише формувався. В Канні я знайшов людей, які гідно оцінили мій фільм і видали мені кредит довіри на все життя. Коли я повернувся до Польщі, то для мене вже не існувало жодних виправдань: ні що я ще молодий, ні що наша кінематографія ще нікому не відома. Я знав лиш одне: якщо буду мати гідну тему і знайду відповідну форму, то зможу робити фільми, які промовлятимуть до Європи, а може, і світу. Ось що дав мені Канн — фестиваль, який підтримував польське кіно навіть у найтяжчі часи. Дякую!».
Нагадаємо, що стрічка Вайди «Людина з заліза» — про становлення незалежної польської профспілки «Солідарність» — 1981 року отримала головну нагороду Каннського кінофестивалю. Режисер є лауреатом численних фестивальних нагород, отримував «Оскар», «Сезар» та інші головні кінонагороди багатьох країн. Попри теперішню світову славу, Вайда надалі залишається скромною людиною, пам'ятає про свої перші кроки в кіно та тих, хто йому допомагав, тому і сам тепер допомагає молодим.
Анджей Вайда очолює Міжнародну школу кінорежисерів у Польщі. В рамках Каннського кінофестивалю дружина Президента України Катерина Ющенко, яка очолює благодійний фонд «Україна 3000» та генеральний директор Київського Міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі мали зустріч із представниками Польського інституту кінематографії, повідомляє УНІАН. Анджей Вайда запропонував допомогу саме у вигляді навчання молодих українських кінематографістів.
Вайда в Канні не стільки насолоджувався відпочинком на лаврах, скільки працював. Зокрема відбувся ринковий показ робочої копії його останнього фільму «Катинь». Прем'єру цієї стрічки у Варшаві призначено на 17 вересня, тобто в день нападу на Польщу Радянської Армії, який офіційно пояснював Кремль необхідністю звільнення від польських панів західноукраїнських та західнобілоруських земель, а насправді здійснював новий переділ Європи відповідно до таємної угоди Молотова—Ріббентропа. Вже з назви фільму зрозуміло, що дату прем'єри вибрано не випадково. А для режиссера вона має подвійне символічне значення. Серед 22 тисяч польських офіцерів, які або добровільно здалися, або були захоплені в полон Червоною Армією, а потім, за наказом Сталіна, розстріляні 1940 року в Катині, Харкові та Твері, в лісі поблизу місцевості Катинь був розстріляний і батько майбутнього режисера — Якуб Вайда. Фільм Вайди не є точним історичним відтворенням тих трагічних подій, а подає психологічні портрети матерів, дружин та доньок безневинно вбитих польських офіцерів. Росія, як спадкоємиця СРСР, досьогодні відмовляється визнати злочин у Катині та провести відповідне судове розслідування.
Зустріч Анджея Вайди із Халпахчі, фільм, повна назва якого звучить «Посмертно. Катинська історія», обов'язково буде представлений у програмі фестивалю «Молодість», і варто очікувати приїзд режисера до України.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>