Реванш для капітана

Додаткові інтриги

      Лейтмотивом протистояння «Ліверпуля» й «Мілана» у фіналі Ліги чемпіонів-2007 було питання, чи зуміють італійці реваншуватися за драматичну поразку дворічної давнини у Стамбулі. Але існували й інші не менш цікаві аспекти цієї дуелі.

      Наприклад, капітан «россо-нері» Паоло Мальдіні грав свій 29-й фінальний матч різноманітних турнірів — від Кубка Італії до вирішального двобою чемпіонату світу. До середи в його колекції була рівно половина нагород із попередніх фіналів — 14. Незламний захисник, якому влітку стукне вже 39, усе ніяк не одважиться завершити кар'єру, але, схоже, поки що ніхто від нього таких жертв не вимагає.

      Позавчора Паоло став найстаршим гравцем, який коли-небудь виходив на поле у фіналі Ліги чемпіонів: йому виповнилося 38 років і 331 день. І це для Мальдіні був восьмий фінал головного клубного турніру — таким чином, легендарний капітан повторив досягнення гравця мадридського "Реалу" 1960-х років Франсіско Бенту.

      Цікавим обіцяло бути й протистояння в центрі поля капітана «Ліверпуля» Стівена Джеррарда й «бульдога»  з «Мілана» — Дженнаро Гаттузо, які напередодні різко висловилися один про одного у пресі. Проте, як показала гра, італієць знаходив собі інші «мішені», а англієць нерідко забігав аж на позицію нападаючого.

      Крім того, публіка хотіла подивитися, який матч видасть один із головних претендентів на «Золотий м'яч» цього сезону — міланський бразилець Кака.

      Якби переміг «Ліверпуль», він би не лише не допустив реваншу «Мілана», а й зрівнявся б із «россо-нері» за кількістю здобутих Кубків чемпіонів. До позавчорашньго матчу в активі «міланістів» було шість таких трофеїв, у «мерсісайдців» — п'ять.

      Для головної спортивної арени столиці Греції нинішній фінал головного клубного турніру Європи став уже третім. Причому в 1994 році тут тріумфував «Мілан», який тоді розтрощив «Барселону» з рахунком 4:0. Як виявилося, поле Олімпійського стадіону стало фартовим для «червоно-чорних» і цього разу. На газон обидві команди вийшли у своїй улюбленій формі: італійці — у білій, їхні опоненти — у червоній. Усі свої перемоги у Кубку чемпіонів «Ліверпуль» здобув саме в червоному вбранні, а «Мілан» у білій — п'ять із шести. Осiчка сталася лише у  пам'ятному фіналi 2005 року...

Рідше, та влучніше

      Обидва тренери, і Карло Анчелотті, і Рафаель Бенітес, випустили по одному нападаючому, причому — не тих, кого очікували фахівці і вболівальники. І якщо сивий Карло вгадав із Піппо Індзагі на всі сто відсотків, залишивши Джилардіно в запасі, то відсутність у складі англійців кращого бомбардира Пітера Крауча впадала в око. Голландець Дірк Кюйт дуже старався, але свої зусилля втілити у бажаний гол зміг лише на останніх хвилинах, коли це вже не мало великого значення.

      Узагалі ж гра «Мілана» виглядала більш злагодженою. Італійські гравці чітко знали, що в який момент робити й куди бігти. Хлопцям Анчелотті краще вдавалося тримати м'яч, внаслідок чого опоненти порушували правила ледь не вдвічі більше. Далеко не кращий матч провів і Стівен Джеррард — удари йому не вдавалися. А серед партнерів Стіві Джі активністю на правому фланзі виділявся лише  Джермейн Пеннант, та й то переважно в першому таймі.

      Лідер атак «россо-нері» Кака раз по раз проривався крізь оборонні редути «Лівера», але до завершального удару справа не доходила. У цьому, до речі, теж є своя специфіка італійців, які стріляють рідко, та влучно. Про це, зокрема, свідчать лише чотири удари «Мілана» за весь матч (з них три — у площину) проти десяти — у англійців. Непогано підігрували бразильцеві Амброзіні й Пірло, а Індзагі до певного часу перебував у тіні, будучи відрізаним від підтримки з півзахисту.

      Але перед самою перервою Кака заробив штрафний, Пірло пробив, а нетерплячий Індзагі опинився на шляху м'яча і плечем змінив напрямок польоту снаряду, дезорієнтувавши іспанського голкіпера Пепе Рейну, — 1:0.

      У другому таймі команда Рафи Бенітеса лише пару разів серйозно потурбувала Діду, але бразильський воротар виявився на висоті.

      Вихід довжелезного Крауча відбувся з явним запізненням — «Мілан» контролював хід гри. І Кака знову показав свій клас, ювелірним пасом вивівши героя матчу, 34-річного Філіппо Індзагі, на побачення з Рейною. Форвард обійшов воротаря і вразив ціль знущальним слабким ударом. Так було поховано всі надії «Ліверпуля». На мить вони ожили, коли розслаблений захист «Мілана» на передостанній хвилині дозволив Кюйту вразити ціль ударом головою після кутового. Але італійці професійно дотягнули час до фінального свистка німця Фанделя і могли сповна насолодитися помстою за поразку в фіналі дворічної давнини.

А де ж Шева?

      Екс-«міланіст» Андрій Шевченка на трибунах помічений не був. Утім, за повідомленнями англійської преси, власник «Челсі» не проти, якщо Шева повернеться до «Мілана». Як не з «аристократами», то, може, з «россо-нері» наш співвітчизник знову зможе виграти Кубок чемпіонів? Бо, мабуть, трохи заздрісно бачити радість колишніх партнерів по командi, в тому числі — й екс-динамівця Києва Кахи Каладзе, який вийшов на поле в другому таймі?..

АЖІОТАЖ

Люди давляться за квитки і квитками спекулюють

      Позавчора ввечері грецькій поліції довелося застосовувати сльозогінний газ, щоб розігнати сотню фанатів, які без квитків намагалися прорватися на Олімпійський стадіон в Афінах за кілька хвилин до стартового свистка фіналу Ліги чемпіонів. Як повідомляє агенція «Рейтер», більшість цих фанів були британцями. Правоохоронці перепинили їм шлях, а потім відтиснули подалі від арени за допомогою кийків і газової зброї. Жоден фанат не був арештований.

      Натомість поліція затримала 97 осіб, які намагалися потрапити на матч «Мілан» — «Ліверпуль» із фальшивими квитками. Переважно це британці. Що й не дивно, адже до Афін подивитися на гру приїхало майже вдвічі більше фанів «Ліверпуля», ніж «міланістів». Багатьох ділків було арештовано при спробі продати підробні або крадені квитки. Також поліція боролася зі спекулянтами. А ціна звичайного квитка номінальною вартістю 260 євро на чорному ринку Афін сягала 4500 євро...

ТАБЛО

«Мілан» (Італія) — «Ліверпуль» (Англія) — 2:1

Ліга чемпіонів. Фінал.

Афіни, Олімпійський стадіон

      69 000 глядачів

     Суддя: Фандель (Німеччина)

     «Мілан»: Діда, Янкуловськи (Каладзе, 80), Оддо, Неста, Мальдіні, Гаттузо, Пірло, Амброзіні, Зеєдорф (Фаваллі, 90+2), Індзагі (Джилардіно, 88), Кака

     «Ліверпуль»: Рейна, Фіннан (Арбелоа, 88), Каррагер, Аггер, Ріїсе, Пеннант, Маскерано (Крауч, 78), Алонсо, Джеррард, Кюйт, Зенден (К'юелл, 59)

      Голи: Індзагі, 45, 82 — Кюйт, 89

      Попередження: Гаттузо, 40; Янкуловськи, 54 — Маскерано, 58; Каррагер, 60 

ПРЯМА МОВА

Карло Анчелотті,

головний тренер «Мілана»:

      — Два роки тому ми грали набагато краще, але виграли не тоді, а тепер. Такий футбол. Сьогодні наші опоненти були дуже сильними, грати було важко. Наша перемога була передбачена самою долею після того, що трапилося з нами у 2005 році в Стамбулі.

      У цьому сезоні я міг узагалі залишити клуб, коли «Мілан» невдало виступав у серії А, а в підсумку — виграв Лігу чемпіонів. Про краще годі й мріяти.

Рафаель Бенітес,

головний тренер «Ліверпуля»:

      — Наша команда зуміє оговтатися від поразки у фіналі Ліги чемпіонів. Тепер головне — працювати на майбутнє й стати ще сильнішими. Якщо ти домігся двох фіналів за три роки, ти зобов'язаний думати, що повернешся на вершину знову. Я маю привітати «Мілан», але ж ми контролювали гру в першому таймі, а з рикошетом під час першого гола нам просто не пощастило. Та й суддя наприкінці поєдинку не компенсував усіх затримок гри...

Паоло Мальдіні,

капітан «Мілана»:

      — «Ліверпуль» багато атакував і не дозволяв нам грати у свій футбол. Але для нас було принципово перемогти, пам'ятаючи дворічну поразку. Згадуючи минуле, хочу сказати, що в листопаді минулого року ситуація в клубі була сумною — мало хто вірив у нас, у те, що ми здатні домогтися таких успіхів. Але ми змогли!

      Мені пощастило, що я виступаю за великий клуб. Це дозволяє забувати про розчарування завдяки новим перемогам. Так, я восьмий раз зіграв у фіналі Кубка чемпіонів і повторив рекорд Пако Хенто із мадридського «Реалу». Так, мені буде вже 39, але я хочу відіграти ще один сезон, тому що маю нову мету — мрію про перемогу в клубному чемпіонаті світу, який до цього тричі програвав. Перемога завжди приносить чудові відчуття...

Дженнаро Гаттузо,

півзахисник «Мілана»:

      — Цей реванш — найкраща відповідь тим, хто вважає, що італійський футбол переживає кризу. За один рік ми виграли чемпіонат світу й Лігу чемпіонів. Нічого краще й бути не може. Ми ніколи не забудемо Стамбул, але сьогодні прийшла черга поплакати гравцям «Ліверпуля».

Стівен Джеррард,

капітан «Ліверпуля»:

      — У першому таймі ми домінували, у другому — виглядали трохи гірше. «Мілан» — топ-команда, її не можна не похвалити. Можливо, італійці заслужили перемогу, але ми повинні пишатися виходом у фінал. Було зрозуміло, що все вирішить дрібна деталь, везіння. Саме так і трапилося.

За матеріалами сайтів УЄФА та Channel4.com.