Чарку — смик, під лавку — брик

      Думаю, що всі вже в курсі невтішних прогнозів наших демографів, які пророкують зменшення населення України до 35 мільйонів. Нагадаю, це має статися протягом найближчого півстоліття. Швидше за все, так і станеться, якщо більшості з нас не вистачить сміливості кардинально змінити ставлення до власного здоров'я і відмовитися від таких рідних серцеві, але водночас смертельних для організму звичок. Лікарі попереджають: сигарети, алкоголь і наркотики — це три монстри, які руйнують наше суспільство. Вони не лише калічать та вбивають молодих чоловіків та жінок, а й зводять до мінімуму шанси батьків-алкоголiків народити здорову дитину.

      На жаль, проблема поглиблюється тим, що більшість українців не володіють детальною інформацією про шкоду, якої завдає сигарета і чарка здоров'ю людини. Як стверджує головний нарколог МОЗ України Анатолій Вієвський, пацієнтам про це ніхто не розповідає. Лікарі не читають просвітницьких лекцій, газети і журнали рідко згадують про тему, яка стала немодною, інформація надходить уже у вигляді рекомендацій нарколога, який рятує хворого від смерті чи інвалідності.

Катастрофа для держави

      За даними статистики, в Україні налічується понад 700 тисяч хворих на хронічний алкоголізм. Щороку в нас реєструється ще 50—55 тисяч таких хворих. Переконатися у тому, що алкоголіків у нас тільки більшає, можна й без офіційних даних. Картина, коли п'яний «вусмерть» чоловік валяється посеред вулиці чи спить на лавці, давно вже нікого не дивує. Знайомі хлопці весело (!!!) розповідають, як вони систематично гублять ключі від квартири чи «сіють» мобілки після чергової «невеличкої» — мовляв, усього на дві-три доби — вечірки. Знайома, яка працює в одній зі столичних лікарень, каже, що вранішнє планування щодня починається такою фразою, яка вже стала банальною: «За добу померли двоє (троє, часом п'ятеро) пацієнтів із цирозом печінки»... Зрештою, преса й телебачення наввипередки рекламують різні способи повернути людину до тверезого життя, а це означає, що на всі ці пігулки-уколи є попит, і немаленький.

      «За останні роки вживання алкоголю серед українців зросло на 40 відсотків, — говорить екс-міністр охорони здоров'я, професор-нейрохірург Микола Поліщук. — Обсяги виробництва пива у країні виросли в декілька разів. Водночас серед населення значно зменшилася тривалість здорового життя. Уявіть собі — серед юнаків та дівчат, яким сьогодні виповнилося по 18 років, 40 відсотків ризикують не дожити до 60 років! Це катастрофа для держави. Бо економіка сьогодні не працює на здоров'я — ВВП збільшується, а тривалість життя зменшується. А завтра в людей не буде здоров'я, щоб відтворювати економіку. Якщо це буде тривати й надалі, до 2050 року нас буде менше 36 мільйонів. Разом з усіма китайцями, які до нас приїдуть...»

Пізно пити «Боржомі», коли печінка розвалилась

      Наркологи наголошують, що основними мішенями при зловживанні алкоголем є чотири внутрішні органи: серце, печінка, легені й мозок. Так от, на першій стадії хвороби найбільше потерпає серце — 75 відсотків алкоголіків помирають від різноманітних збоїв у роботі серцево-судинної системи. Зокрема, від інфаркту міокарда.

      Адже алкоголь, як зауважує директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків Костянтин Красовський, є справжньою отрутою для серця. Алкоголь зумовлює жирове переродження м'язових волокон, у результаті чого серце збільшується й змінює своє положення у грудній клітці (так зване «серце бика») . Прямий токсичний вплив спирту на серцевий м'яз проявляється в порушенні ритму серця й серцевій недостатності. Люди, які регулярно прикладаються до чарки, скаржаться на те, що їхнє серце б'ється неритмічно або в шаленому темпі. Прогресуюча серцева недостатність із задишкою, тахікардією, набряками, збільшеною печінкою й аномальними розмірами серця здавна вважалася типовою для людей, які вживають спиртні напої.

      На кровоносні судини алкоголь діє в два етапи. Спочатку судини під впливом «градусів» розширюються. Це особливо помітно на носі й щоках, тому люди зауважують характерний червоний «ніс алкоголіка». Але через деякий час настає друга фаза дії алкоголю. Судини стрімко звужуються, їхній спазм призводить до підвищення артеріального тиску, а це, у свою чергу, може спричинити інсульт або інфаркт.

      Якщо людина п'є багато і тривалий час, але має дуже сильний від природи організм, вона може дожити до останньої стадії алкоголізму, коли зміни у внутрішніх органах стають незворотними. Тканини серця, які постійно працювали в умовах кисневого дефіциту, швидко виснажують свої резерви. Тому смерть алкоголіків найчастіше настає через розвиток гострої серцевої недостатності. Чимало життів забирає й алкогольна пневмонія, яка розвивається на тлі пригнічення імунітету й негативних змін у тканинах легенів.

      Інша поширена причина загибелі алкоголіків — цироз печінки. Проходячи через печіночний бар'єр, етиловий спирт вбиває клітини цього органу. На місці «трупів» утворюється сполучна тканина (іншими словами — рубець), яка вже не виконує функції печінки й не очищує кров від токсинів. Крім того, печінкові клітини, яким вдалося вижити, не можуть працювати в нормальному режимі — хворий орган поступово зменшується в розмірах, зморщується, перетискаються судини, а в них застоюється кров. За даними ВООЗ, близько 80 відсотків хворих помирають протягом року після першої печінкової кровотечі.

Розбавляй, Іване!

      Всесвітня організація охорони здоров'я визначає безпечну для вживання дозу алкоголю — вона сягає близько 10—15 грамів чистого спирту на добу. Це або маленька (70—100 грамів); склянка вина, або така ж порція пива, або 30-грамова доза горілки чи коньяку. Пити більше — вже шкідливо для організму. Втім неврологи, психіатри та наркологи, які не перший рік говорять про згубний вплив алкоголю на демографічні показники пострадянських країн, чудово розуміють: такими дозами наш народ не п'є. Така вже натура. Та й відмовитися повністю від вживання алкоголю українці навряд чи зможуть. Єдиний вихід — навчити людей пити якщо не за медичними нормами, то принаймні так, щоб не померти від цирозу печінки...

      Головний позаштатний нарколог Чернігівщини, головний лікар обласного наркологічного диспансеру Петро Седень зауважує, що Україна цілком закономірно посідає одне з чільних місць у рейтингу країн, які «важко хворіють» на алкоголізм. Чому? За словами фахівця, так уже історично склалося, що українці (як, власне, й росіяни чи білоруси) завжди надавали перевагу міцним напоям. Така культура закріплювалася протягом сотень років і навіть увічнювалась у фольклорних шедеврах. Для прикладу згадайте хоч би пісенні рядки «Ой куме, куме, добра горілка. Вип'ємо, куме, ще й з понеділка!» чи анекдот про козака, який відро води не подужає випити («Та хіба ж я корова?!») , а от відро горілки видудлить залюбки («Та хіба ж я не козак?!») ...

      Самогон, «казьонка», «слив'янка», «бурячанка» — усі ці напої, що їх традиційно вживали і продовжують пити українці, відзначаються своєю високоградусністю. Та й дози прийому горілки «на душу» під час застілля були й залишаються недитячими. А лікарі застерігають: людина, яка постійно вживає міцні алкогольні напої, має набагато більше шансів перетворитися на алкоголіка, попрощатися з нормальним життям і заживо поховати власну печінку, ніж любитель низького градуса. Про це говорять у першу чергу наркологи-практики, які за своє життя надивилися на яких завгодно пацієнтів.

      Як стверджує директор Російського науково-дослідницького інституту здоров'я, доктор медичних наук, нарколог Володимир Нужний, у Франції, Італії, Іспанії, тобто в країнах із найбільшим рівнем вживання алкоголю (а це 12—14 літрів чистого нерозбавленого спирту на душу населення на рік) набагато менше алкоголіків та проблем із алкоголізмом, ніж в Україні — державі, у якій щорічно споживається близько 9 літрів чистого алкоголю на душу населення. А все тому, що у нас 70 відсотків спирту вживається у вигляді міцних напоїв, а у французів — такий самий відсоток, але у вигляді пива або вина. Більше того, французи часто розбавляють вино (і без того малоградусне) соком чи газованою водою, щоб смакувало краще. У нас такого зниження градусу просто не розуміють...

      Як пояснюють наркологи, європейці за характером споживання алкоголю поділяються на два типи: північний і південний. Південний здебільшого поширений там, де росте виноград. Наприклад, Франція, Італія, Іспанія, Грузія, Вірменія. Як у цих країнах відбувається застілля? Багато їжі, пісні, тости, довгі розмови... Організм встигає спокійно все це переробити, а людина — отримати свою дозу ейфорії. Гості встигають випити чимало пива або вина, але повільно й без фанатизму — згадайте, якими виряченими очима дивляться іноземці на нашого мужика, який за 10 хвилин може видудлити півлітра горілки й не скривитися?

      Північний тип (зокрема, Україна й Росія) віддає перевагу міцним напоям. Горілка, самогон, коньяк тощо приймаються до їжі ударними порціями. Із чарки «гіркої» починаємо застілля, не встигнувши бодай надкусити риб'ячого хвоста. Перерва між тостами така мізерна, що очі встигають посоловіти ще до того, як побачать на столі гарячі страви (до речі, гаряче рагу та жирне м'ясо нейтралізують спирт, пригнічують його всмоктування у кров і таким чином зменшують ступінь сп'яніння людини) . Гостя, який запізнився на свято, спершу частують «штрафною» чарчиною, не думаючи, що людина з роботи, голодна... У такий спосіб за перші п'ятнадцять хвилин у порожній шлунок уливається 100—150 грамів горілки. А це, нагадаю, 40—60 грамів чистого спирту. Застілля ж тільки почалося...

      Традиції пиття змінити дуже важко, кажуть лікарі. Але до цього треба прагнути. А ще краще — вживати спирт лише в кефірі. Здоровіші будемо...

ТIЛЬКИ ЦИФРИ

      Британські лiкарi спостерiгали за 820 вагiтними жінками, якi вживали алкоголь. У 38 матерів народилися розумово вiдсталi дiти (iдiоти, олiгофрени, дебiли), у 145 — дiти з психiчними розладами, у 37 дiти з'явилися на свiт недоношеними, у 16 народилися мертвi дiти, 121 дитина померла в першi роки життя.

ТВАРИННИЙ ІНСТИНКТ

      Дослідники природи стверджують, що у своєму бажанні «зловити кайф» від алкоголю цивілізовані гомо сапієнс мало чим відрізняються від своїх крилатих-волохатих «братів менших». Так, зоологи з'ясували, що слимаки буквально до смерті люблять пиво. Садівники, які хочуть очистити дерева й кущі від ненажерливих істот, наливають у спеціальні пастки хмільний напій, і нещасні «алкаші» наввипередки лізуть до «наливайки», напиваються до нестями і... тонуть у пиві. Щодо наших «домашніх улюбленців» — мух і тарганів, — то їх пиво приваблює мало. Ці комахи надають перевагу міцнішим напоям, скажімо, портвейну. Якщо залишити на ніч тарілку з напоєм, вранці можна знайти у п'яній купелі не один десяток мух і тарганів, які загинули від алкогольного отруєння.

      Набагато більше пощастило в цьому плані слонам: по-перше, ці тварини не вмирають від прийнятого «на хобот» алкоголю, а по-друге, слони вміють самотужки готувати собі випивку. Для цього тварини згрібають у яму тропічні фрукти і закидають плоди листям і травою. Коли маса починає бродити, слони приходять до цього місця і влаштовують грандіозну пиятику — так, що на всю саванну чути. П'яні тварини тиняються по лісу, голосно сурмлять і бешкетують, нерідко руйнуючи після цього хатини аборигенів...

ЦЕ ДIАГНОЗ!

      Пацієнту встановлюють діагноз «хронічний алкоголізм», якщо в нього наявні такі симптоми:

      — повністю відсутня блювотна реакція на прийом великої кількості алкоголю (хворий легко «перепиває» всіх гостей під час застілля);

      — втрата контролю над кількістю випитого (пацієнт не знає «своєї дози», яку не варто перевищувати, не відчуває, що сильно перебрав спиртного);

      — часткова ретроградна амнезія (людина не пам'ятає, що відбувалося із нею у стані алкогольного сп'яніння);

     — наявність абстинентного синдрому (похмілля мучить, аж поки людина не отримає чергову дозу алкоголю);

      — пияцтво запоєм (пацієнт не може розірвати ланцюжок випив-похмелився-знову випив протягом тижнів і навіть місяців).