«Дім» для ІКТ

      Намагання просунутих комп'ютерників (ІКТ) наблизити Україну до європейських стандартів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) зустрічає впертий опір. Найбільш тямущі з просунутих громадян давно усвідомили, що ні доступність, ні прозорість нинішній владі не потрібна. А створення інформаційного суспільства для неї є рівнозначним смертному вироку. Можливо, саме тому загальнодержавна програма «Електронна Україна» так і не вийшла за рамки відомчого документа, хоча працювати над нею почали ще у 1999 році. Документ потребує переробки. Про це повідомила на прес-конференції голова правління всеукраїнського фонду «Інформаційне суспільство України» (ІСУ) Леся Березовець.

      Нагадаємо, 2 червня 2003 року проект закону «Про загальнодержавну (національну) програму «Електронна Україна» було повернено урядовим комітетом соціального, науково-технічного і гуманітарного розвитку в Держкомзв'язку для доопрацювання. Нині вона знаходиться на узгодженні в уряді. Для реалізації програми, за оцінками експертів, потрібно 8—10 мільярдів гривень, зокрема з бюджету пропонується виділити до 2 мільярдів. Якщо цей документ у Кабміні отримає «добро», парламент затвердить програму у вигляді закону.

      Навряд чи камінь спотикання варто шукати в Держкомзв'язку — компетентності його фахівцям не бракує. Справжня причина «недоношеності» документа, мабуть, та, що вищий вітчизняний менеджмент у своїй практиці «не стикується» зі світовим співтовариством, коли йдеться про загальні принципи щодо доступу до інформації. Ці принципи має бути покладено в основу формування глобального інформаційного суспільства, щодо чого виявила особливу турботу Генеральна асамблея ООН. Перший всесвітній саміт iз питань інформаційного суспільства, який відбувся під егідою ООН у грудні 2003 року в Женеві, надав вітчизняним «інакомислячим» від ІКТ додаткові аргументи на їх користь. Утім ця боротьба, за великим рахунком, залишається малозрозумілою «в країні вічнозелених помідорів». Або удавано незрозумілою.

      Задля участі у згаданому саміті владоможці спромоглися зробити веселу міну при поганій грі: було сформовано делегацію, яка представляла державний, бізнесовий та громадський сектори. Про винесені з цього саміту ідеї виявили бажання розповісти у ЗМІ лише представники громадського сектору в особі фонду «ІСУ». Отож новина перша: всі країни світу до 2005 року мають розробити та прийняти національні стратегії розвитку інформаційного суспільства. Проект такої стратегії розробила громадська робоча група «Електронна Україна» за підтримки та фінансової допомоги міжнародного фонду «Відродження». Новина друга: під час проведення саміту фонд ІСУ отримав статус регіонального координатора для країн Східної Європи та Центральної Азії на 2004 рік.

      Зрештою, новина третя: на саміті було прийнято документи «План дій» та «Декларація принципів», які визначили основні пріоритети розвитку інформаційного суспільства на регіональних, національних рівнях. Досить категорично пролунала також заява про те, що створення таких документів можливе лише завдяки співпраці державного, бізнесового та громадського секторів, а реалізація цих стратегій є успішною лише за умови існування новоствореного органу під патронатом першої особи держави. Поки що саме фонд ІСУ виявив найбільшу зацікавленість у згаданих ініціативах. Розроблений ним проект національної стратегії розвитку інформаційного суспільства України до кінця січня 2004 року проходитиме міжнародну експертизу. Зокрема, як повідомив Ігор Коліушко, який побував на саміті у складі української делегації, було висловлено зауваження щодо захисту персональних даних користувачів. Також пролунало застереження від зловживань, які можливі внаслідок надання пільг окремим виробникам у сфері ІКТ.

      Що ж до вітчизняних експертів, то один із провідних фахівців у галузі ІКТ Андрій Колодюк вважає, що в Україні існує загроза нівелювання інтересів суспільства на користь інтересів окремих компаній-виробників. З огляду на це експерт наголошує на важливості регулятивної функції держави, насамперед задля створення здорової конкуренції у сфері ІКТ. Що ж до проекту програми «Електронна Україна», то пан Колодюк теж має свою думку: «Нам сказали, як побудувати дім, але не запитали, у якому домі ми хочемо жити». У лютому 2004 року фонд ІСУ, чиїм провідним експертом є пан Колодюк, має намір презентувати проект стратегії у Кабміні і Верховній Раді, після чого, як очікується, буде створено спеціальний державний орган — Раду з питань ІКТ.