«Медвежа» послуга для шевченківських лауреатів

      У скромному в культурно-мистецьких досягненнях обласному центрі вперше в Україні зібралися разом лауреати найпрестижнішої державної нагороди в галузі культури — Шевченківської премії, влаштувавши цілу низку мистецьких заходів. Задум організувати форум для шевченківських лауреатів з'явився у письменника В'ячеслава Медведя — лауреата премії 2003 року, який читає лекції у Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті. Ректор цього навчального закладу Анатолій Дем'янчук ідею зібрати разом культурну еліту України підтримав та поділився нею з місцевим «губернатором» Віктором Матчуком. Голова Рівненської облдержадміністрації задумом теж «загорівся» і відразу взяв організацію Асамблеї лауреатів під свій контроль. Запрошення взяти участь у безпрецедентній культурно-мистецькій акції розіслали близько 200 лауреатам Шевченківської премії різних років. На жаль, частина попередньо розісланих листів-запрошень повернулась із позначкою «адресат вибув». Тож у Рівному з 14 по 18 травня чекали щонайбільше на 100 лауреатів. Здорових та творчо активних діячів культури виявилося дещо менше — лише 35 чоловік та ще півсотні учасників капели «Трембіта». А відомих широкому загалу прізвищ виявилося ще менше — письменники В'ячеслав Медвідь, Роман Лубківський та Степан Пушик, кінорежисер Олег Бійма, фотохудожник Василь Пилип'юк, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, композиторка Леся Дичко. Втім програма заходів Асамблеї виявилася досить насиченою — проводилися «круглі столи», виставки, концерти. Найцікавіші з них — виступ Державної заслуженої капели України «Трембіта», концерт вокального квартету «Явір». Також рівняни вітали акторів Національного академічного драматичного театру імені І.Франка та його художнього керівника Богдана Ступку, що представили виставу «Прем'єра», де були задіяні народні артистки України, лауреати Шевченківської премії Юлія Ткаченко та Наталія Лотоцька.

      В останній день форуму його учасники зібралися, щоб заснувати Академію лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Та на пропозицію Романа Лубківського — «оскільки нас не дуже багато, то щоб інші не образились...» вирішили перенести створення Академії на дещо пізніший час. А поки шевченківські лауреати обрали оргкомітет Академії, до якого увійшли Василь Откевич, Леся Дичко, Степан Пушик, Роман Лубківський, Олег Бійма, Василь Пилип'юк, Зарема Нагаєва. Співголовами оргкомітету обрані В'ячеслав Медвідь та Руслан Сапеляк. Окрім задекларованого учасниками Асамблеї «обстоювання пріоритетів духовних цінностей» та «рішучого відстоювання конституційності рідної мови», члени майбутньої Академії вочевидь мають і більш прагматичні наміри. Зокрема, Руслан Сапеляк воліє, щоб Академія мала якийсь вплив на інші організації: «Добре було б, якби мали право відбирати претендентів на здобуття Шевченківської премії. Цим полегшили б справу Шевченківському комітету, адже не завжди він встигає опрацювати гори представлених до премії матеріалів». Роман Лубківський був на установчих зборах більш дипломатичний і попередив, що не хоче, аби про Академію говорили як про створений Шевченківським комітетом «додатковий щит навколо себе». Щодо того, хто має очолити Академію, то у присутніх лауреатів було три пропозиції. Проте, на думку більшості, дієвий Микола Жулинський надто заклопотаний іншими державними справами, а визнана Ліна Костенко «перебуває у іншому часі та просторі десь у Чорнобильській зоні», тож стати почесним президентом Академії шевченківських лауреатів вирішили запропонувати Іванові Дзюбі.

      Як запевняють «ідеологи» Асамблеї, цей захід не мав політичного підтексту і партійного забарвлення: «Нехай про Рівне згадуватимуть загальноукраїнські засоби масової інформації не лише в контексті трагічних подій, таких як пожежі чи загибель людей, — зауважив голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук. — Хотілося б, щоб про область чули і як про місце соціально значимих культурно-мистецьких акцій. Повідомляли ж усі, приміром, про акцію «Вишитий рекорд» на минулорічний День незалежності! А нині маємо ще один вагомий привід привернути увагу до нашого регіону як до місця, де зібралася національна культурно-мистецька еліта України».