Унікальність — передовсім у розмірах експонатів, які необхідно збільшувати у кількасот разів. Виставка так і називається: «Мікротварини під мікроскопом». Над влаштуванням такого дива Олексій Зотиков сушив мізки (і спустошував гаманця!) упродовж чотирьох років. Якось гортаючи науково-популярний журнал, побачив мікробіологічні зйомки. Зацікавило, бо ж ще у школі мав пристрасть до біології, захоплювався оптикою. Придбав чотири мікроскопи, встановив контакти з кількома університетами. «Фанати є скрізь, — каже біолог Оксана Маслова, партнер Олексія. — Один професор із Полтави тримає удома понад тисячу кліщів! То й поділився з нами. Половина нашої виставки — живі експонати, яких ми виростили у своїй лабораторії. Це вже правнуки перших експонатів».
Під трьома десятками мікроскопів на виставці можна вивчати «манеру поведінки» таких екзотичних представників мікросвіту, як дафнія, гідри, коловратки, планктон, нематоди, інфузорія-туфелька... Остання, попри її вибагливість, є улюбленим фігурантом колекції пана Зотикова. Інфузорію не в кожній калюжі можна знайти, «скаржиться» Олексій: «Затим їй необхідно створити прийнятні умови для життя «в неволі»: рідину, кислотність середовища, освітлення... Та й не кожну бактерію інфузорія-туфелька буде їсти!». Не обділений увагою також симпатичний синій трубач і навіть забальзамовані паразити — енцефалітні кліщі, блохи, воші... Унікальні мікроскопічні кадри — як нематоду виїдають її ж діти, перебуваючи ще в лоні матері.
Молодий дослідник каже, що він змушений щоранку приходити за дві години до відкриття виставки, бо «тварин необхідно заздалегідь виростити, щоб багато було — доста, аби піпеткою відловлювати і зробити препарати. Їх треба змушувати жити далі, аби показати відвідувачам».