Мабуть, немає на Чернігівщині, та й поза її межами, людини, яка не чула про село Чайкине Новгород-Сіверського району. Про його ошатність, європейську архітектуру, розвинену інфраструктуру та інші радощі цивілізації, які допоміг збудувати там його колишній мешканець Леонід Кучма, легенди ходять.
Але й у цьому благодатному куточку району не все добре. Ось вже п'ять місяців у Чайкиному триває епопея з приватизацією житла. Мешканці 24-квартирного будинку, який знаходиться на балансі сільської ради, не можуть отримати у власність квадратні метри, на яких вони проживають вже понад чотири роки.
Сільський голова Чайкиного Людмила Стуканова свою посаду обіймає вже 16 років. На її очах зводилися нові сільрада, школа, дитсадок, що за архітектурою дуже нагадують євробудиночки в селі Ковалівка Київської області — вотчини сімейства Засух, глава якого, екс-губернатор Київщини Анатолій Засуха, й нині ховається поза межами України. Саме за сприяння Засух розбудовувалося сучасне Чайкине. Зокрема, ТОВ «Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка» на батьківщині Кучми створювалася за зразком ковалівської агрофірми «Світанок», яка дуже вже сподобалася Леоніду Даниловичу. Для працівників чайкинської агрофірми, чи, як називають у селі, колгоспу, збудували двоповерховий будинок, який тепер не можуть поділити. З одного боку, за словами Людмили Стуканової, претензії на житловий будинок пред'являє чайкинська агрофірма — з іншого — мешканці, які там проживають.
Власне, останні посилаються на норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Головним аргументом протилежної сторони є народний депутат України від Партії регіонів Тетяна Засуха, котра, мовляв, в будівництво цієї споруди вклала мільйон 200 тисяч гривень. Втім, за словами Людмили Стуканової, будинок був зданий на баланс сільської ради районним відділом капітального будівництва. Документальних підтверджень фінансової причетності Засухи до будівництва чайкинського будинку немає.
А ще в селі мешкає громадянин, який представляється Василем Павловичем Жигайлом. Його завданням є «мотати на вус» усе, що відбувається в селі. Як пояснила Людмила Стуканова, офіційного статусу цього «діяча» в Чайкиному не знають, бо не називав, тому люди його «охрестили» просто — «людина Засухи».
Поведінка цієї особи заслуговує на увагу з боку компетентних органів. 6 грудня 2006 року він без відома сільського голови здійснив спробу зібрати депутатів сільради, аби «проштовхнути» ухвалу рішення про зупинення приватизації квартир 24-квартирного будинку на вулиці Кучми, 20, що є безпрецедентним, протизаконним втручанням у роботу органу місцевого самоврядування.
Мешканців будинку не на жарт занепокоїли слова Василя Жигайла, що найближчим часом «Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка» викупить будинок і почне виселяти дошкульних мешканців. Цікаво тільки, на яких підставах!? Тож на прохання чайкинців Новгород-Сіверська райдержадміністрація направила на сесію сільради свого юриста.
Сюди ж після тривалих вмовлянь чи не силоміць у робочому одязі привезли працівника бухгалтерії агрофірми Наталію Акімову. Забрали просто з-під стін ферми, яку та спокійно білила. Втім по її обличчю видно було, що вона не дуже горить бажанням задовольнити законні претензії на житло людей. Тому понад півтори години часу довелося витратити на розтлумачення законів юристу й одному з авторiв цих рядків, як депутату Новгород-Сіверської районної ради. В результаті люди нарешті отримали в законну власність житло.
Протилежна сторона, зокрема Тетяна Засуха, поки що не відреагувала. Воно й не дивно — вибори на носі.
Ігор ЛЕВЕНОК,
Олексій ГАЛЧИН.