Хто вилікує село?

      83-річний Іван Никифорович Зубенко, який мешкає на хуторі Буда Чигиринського району Черкаської області, все життя пропрацював ветеринарним фельдшером. За словами Івана Никифоровича, їхній хутір славиться тисячолітнім дубом, який росте за сотню метрів від дідової хати. Але ні магазину, ні ФАПу в них давно немає: хутір повільно вмирає. Якщо десять років тому на хуторі жили 196 ветеранів, то нині їх залишилося тільки 20. Мешканці Буди навіть не знають, що б вони робили без допомоги Черкаської обласної організації Червоного Хреста. Голова організації — Іван Гретченко — розповів «Україні молодій», що працівники Червоного Хреста почали опікуватися старенькими з Буди ще 10 років тому, коли створили тут перший на Черкащині пункт швидкої медичної допомоги.

      Пан Гретченко каже, що медпунктом на добровільних засадах завідує односельчанка діда Івана — Зіна Семенівна Брусник. Дорогу до її хати можуть легко знайти навіть туристи, які час від часу приїжджають подивитися на дуб-велетень. Табличка-дороговказ, прибита на стовпі, не дасть хворому збитися з правильного шляху. Зіна Семенівна має в будинку все необхідне для найпростішої діагностики пацієнтів та надання першої допомоги: тонометр, термометр, шафу з медикаментами. Також у медпункті є радіотелефон, щоб жінка могла зателефонувати й сповістити лікарів, що на хуторі терміново чекають їхньої допомоги.

      До речі, Черкаський обласний Червоний Хрест забезпечив радіотелефонами майже усі такі пункти медичної допомоги, створені на 50 хуторах Шевченкового краю. Для далеких від цивілізації населених пунктів — то велика допомога. Не забуває організація і про добровольців, які на громадських засадах згодилися розмістити медпункти в себе вдома — нещодавно двоє таких хутірських медиків отримали пилосос і велосипед.