Діти Освенціма

Хворі за власним бажанням

      У психоневрологічному відділенні для лікування хворих із психосоматичною патологією Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова таких пацієнток нараховується троє. Усі — жінки. В усіх — зріст під 170 сантиметрів, а вага — менше як 40 кілограмів.

      Найгірші справи у наймолодшої серед них, 19-річної Каті. Вона, як і решта подруг по нещастю, спілкуватися з журналістом категорично не бажала. Проте її історія не є секретом ні для кого з близьких. Дівчина до нестями закохалася в одного молодика, але об'єкт обожнювання залишився до неї байдужим. Катерина вирішила, що невдачі на любовному фронті пов'язані з її надмірною вагою, тож для покращення форм перестала їсти. Зовсім. У результаті потрапила до лікарні, як то кажуть, на межі. Медикам доведеться почаклувати не один місяць, аби повернути Катю до нормального життя. А «фатальний» молодик як не кохав дівчину, так і не кохає. Кілограми тут були ні до чого...

      26-річна Вікторія також стала пацієнткою лікарні з великої любові до представника сильної статі — до законного чоловіка. Після народження дитини жінка серйозно погладшала, а милий, замість підтримати свою половинку, начебто почав висловлювати з цього приводу своє незадоволення. У відповідь дружина перестала їсти. Також зовсім. І так само опинилася на лікарняному ліжку...

      Завідуюча відділенням для лікування хворих iз психосоматичною патологією Світлана Мороз переконує, що хворі з такою патологією, яка медичною мовою називається анорексією, насамперед «їхні». «Ця проблема поєднала як психічні розлади, так і порушення діяльності внутрішніх органів, — пояснює Світлана Михайлівна. — Проте первинними все ж є психічні. Це коли люди, найчастіше жінки, незадоволені собою і починають вважати, що, трохи схуднувши, інакше виглядатимуть, досягнуть модельних стандартів і стануть щасливішими, успішнішими як особистості».

      Але проти природи не пiдеш. Як автомобіль потребує нормального палива, так і наш організм — нормального харчування, особливо після тривалої зими. Намагатися це заперечити — тільки собі на шкоду. Той, хто з природним началом не рахується, ризикує придбати цілий букет захворювань. Коли організм не отримує потрібної кількості поживних речовин, він не може нормально функціонувати. Наслідком цього стають зіпсовані волосся, зуби, тонус і стан шкіри і, найголовніше, психосоматичні та ендокринні проблеми у вигляді виразок, гіпертонії, серцевої недостатності, безпліддя. Ламкі нігті, тьмяне волосся, бліда шкіра — це той неприємний доважок, якого набувають жінки разом з омріяною стрункістю. Певна річ, дивлячись на подіумних красунь, про такі жахи думається найменше. Та й витягувати пацієнток, ладних швидше померти, аніж почати нормально харчуватися, справа нелегка.

      «Такі люди до кінця не усвідомлюють свої проблеми, — стверджує Світлана Мороз. — Тому нам доводиться застосовувати не лише медикаментозну терапію, а й удаватися до психотерапії, щоб визначити для пацієнтки інші точки опори, інші життєві цінності, окрім ідеальних параметрів тіла».

Трохи математики

      Як стверджують фахівці, пацієнти мусять усвідомити, що існують параметри нормальної ваги, так званий індекс маси тіла. І надмірно худі люди у «золоті» стандарти зовсім не вписуються.

      До речі, до 60-х років минулого століття навіть манекенниці мали нормальні, «людські» параметри. А потім англійка Твіггі запровадила у моду міні-спідниці, і пішло-поїхало... Сама вона при зрості 170 сантиметрів мала вагу 40 кілограмів, тож представниці слабкої статі з усього світу намагалися стати схожими на неї. Модельєрам така тенденція неабияк сподобалася, бо для худих жінок шити легше, та й тканини на сукню менше витрачається...

      Раніше вважалося, що ідеальна вага дорослої жінки — зріст мінус 100. У другій половині ХХ століття моделі розробили інший метод розрахунку ідеальної маси тіла. За нею індекс маси тіла — це вага в кілограмах, розділена на зрiст у метрах, зведений у квадрат. Таким чином, з'явилися чіткі параметри визначення нормального збалансованого харчування. Нормою вважається індекс маси тіла від 20 до 25. Все, що нижче, пов’язане з дефіцитом харчування, все, що вище, — стосується ожиріння. Коли ж на подіумах стали гинути манекенниці з індексом маси тіла 14 і навіть 13 (при нормі 20), медики забили на сполох. Особливо, коли зрозуміли — хворі на анорексію все частіше почали з'являтися серед школярок, студенток і домогосподарок, які не мають жодного відношення до світу моди...

      За свідченням Світлани Мороз, майже два десятиліття тому в Дніпропетровську вперше на теренах України відкрилося психосоматичне відділення, яке опікувалося «жертвами голодування». І відтоді для лікарів завжди знаходилася робота. Щоправда, наприкінці 80-х — початку 90-х років у відділенні було набагато менше пацієнток, та й до летальних випадків не доходило. Останнім же часом варіантів «близько до смерті» серед виснажених жінок трапляється вдосталь. Медики й дотепер не можуть забути 16-річну ученицю однієї з центральних шкіл Дніпропетровська — гарненьку, але трохи «в тілі» дівчинку. Школярка вважала, що клята повнота відлякувала від неї залицяльників, що саме через зайві кілограми її недолюблювали однокласники. Зрештою, дівчина, яка була незаперечною відмінницею, вирішила стати справжньою красунею. Коли ж змучена голодуванням пацієнтка потрапила до лікарні, то навіть не могла самостійно дихати — атрофувалися міжреберні м'язи. І вага — 27 кілограмів при зрості до 170 сантиметрів. Протягом добрих чотирьох місяців медики буквально витягувати хвору з того світу. Кажуть, що шансів вижити у дівчини було дуже мало...

      З висоти свого досвіду Світлана Мороз переконана, що до проблеми жінок, хворих «за власним бажанням», треба підходити системно, а не обмежуватися банальним читанням лекцій. Заклади, спроможні допомогти жертвам схуднення, мають з'явитися в усіх регіонах нашої держави. На жаль, до зарубіжних колег, які мають спеціально оснащені стаціонари для хворих на анорексію, нам ще дуже далеко...

ДОВІДКА «УМ»

      Нервова анорексія — повна відмова від їжі чи різке обмеження прийому їжі для схуднення або ж для профілактики збільшення ваги. Частіше діагностується у дівчат, але бувають випадки, коли від анорексії потерпають чоловіки.

      Лікарі розрізняють два типи поведінки при нервовій анорексії:

      1) обмежувальний, коли хворий просто нічого не їсть і не дає таким чином відкластися зайвим кілограмам;

      2) очищувальний, коли пацієнт наїдається, а потім провокує блювоту, або ж зловживає послаблюючими засобами.