Реквiєм для приватної крамниці

      Попри всі реалії суворого «воєнного» часу та розгортання політичної боротьби, коаліційний уряд готується вже днями подати на розгляд нелегітимної Верховної Ради проект Податкового кодексу. Аналітиків такий поспіх Кабінету Міністрів Віктора Януковича анітрохи не дивує: нові податкові правила дуже лояльні до вітчизняних олігархів — головної фінансової опори Партії регіонів. Натомість малий та середній бізнес знову відчув на своїй тендітній шиї дбайливу руку виконавчої влади. Можливо, нинішній Кабмін просто не знає проблем цих людей. А може, не зацікавлений, аби традиційно опозиційний до нього середній клас набував ваги в нашому суспільстві.

То це ми на нього стільки чекали?!!

      Упродовж останніх десяти років різнойменні державні чиновники в один голос втішали своїх підданих, які з червоними від недосипання очима ще вдосвіта займали чергу до розкішних палаців районних податкових адміністрацій. Мовляв, усі ваші біди— від недолугого законодавства, ось ухвалимо Податковий кодекс, тоді й заживете ви всі весело, щасливо та безтурботно! Але, сказавши «А», українська влада чомусь не поспішала вимовити другу букву алфавіту — систематизувати численні нормативні акти, які вводили у ступор навіть досвідчених бухгалтерів. А головне — створити такі податкові тарифи, які би дозволяли наповнювати державну скарбницю, не доводячи при цьому до банкрутства законослухняних підприємців.

      Ініціативу перехопив Віктор Янукович, удруге зайнявши посаду Прем'єр-міністра. Усміхнений перший віце-прем'єр Микола Азаров місяць тому навіть пообіцяв усім співгромадянам, що бюджет 2008 року наша держава формуватиме на новій базі оподаткування. Численна армія аудиторів та інших фінансистів одразу ж дружно висловила сумнів у такому бліц-кригу, додавши при цьому, що над урядовим проектом треба ще працювати й працювати.

      Фахівці Мінфіну та дружніх йому відомств, поставивши перед собою благородну мету — подолати бідність та залучити інвестора, загалом зробили багато доброго: знизили фіскальне навантаження на бізнес, погодилися на лібералізацію законодавства, зменшили ставки деяких податків. Скажімо, розмір податку на додану вартість має знизитися з 20 до 18 відсотків, а податку на прибуток — з 25 до 20 відсотків. Є у новому документі подарунки для страхових організацій, банків.

«Меншовики» починають — і перемагають. Поки що...

      Утім деякі преференції у законопроекті, дуже яскраво змальовані та гарно обставлені на папері, мають яскраво виражену адресну дію і спрямовані на допомогу тим бізнесменам, які вже давно виросли з коротких штанців та володіють не одним заводом. Узяти хоча б додаткові пільги виробникам, які мають щастя працювати та розвиватися у вільних економічних зонах. Розпливчастi формулювання на кшталт «особливий порядок сплати ПДВ» можуть містити справді царські дари для рідних друзів-родичів та наближених олігархів.

      Щиро порадівши, що хоча б комусь у цій державі стає жити краще, представники бізнес-більшості взяли до рук калькулятори і спробували передбачити, що чекає їх у найближчому майбутньому. Мільярдерів у нашій бідній корисними копалинами державі ще можна перелічити за допомогою кількох рук, а ось кількість людей, зайнятих у сфері дрібного бізнесу, разом із членами їхніх родин становить майже 10 мільйонів осіб. Принаймні так вважає Рада підприємців і роботодавців України, громадська організація, яка понад десятиліття відстоювала права малого і середнього бізнесу у стінах Кабінету Міністрів, але наприкінці минулого року стараннями підлеглих Віктора Януковича розігнана і викинута на вулицю.

      Оскільки «податкова Конституція» — надто важливий документ для суспільства, свої пропозиції під час його підготовки намагалося подати чимало політиків та фахівців. До частини з них уряд, треба віддати йому належне, прислухався. Але багато принципових моментів, як це часто буває, керівництво Кабміну «не помітило». Представник «Народної самооборони» Микола Катеринчук, презентуючи альтернативний проект Податкового кодексу, заявив, що зміна розміру податків, яку пропонує уряд, не враховує рівень тінізації економіки. А переведення сільськогосподарського товаровиробника зі спрощеної системи оподаткування на загальну може суттєво паралізувати його роботу.

Село неначе погоріло

      Загалом за селянина коаліційна влада планує взятися серйозно: насамперед, скасують пільгові ставки податку на землю. Дивно, але таку слаборозвинену сьогодні галузь планують рішуче відучувати від будь-яких пільг — такою є ідеологія Податкового кодексу «а-ля Янукович». Причому, оподатковуватимуть не кінцевий результат роботи селянина, а наявний у нього ресурс! Уряд робить із українського хлібороба, який перебуває пiд владою погоди значно бiльше за будь-якого промисловця, не повноправного учасника економічного процесу, а азартного гравця у казино: закопав усі свої фішки (тобто, вирощений торік урожай) в орендований чорнозем, а пiшли дощі, посухи чи пізні заморозки — і програв усе. Зате, сидячи в останній не конфіскованій банком свитині на призьбі, він може бути щасливим, що зробив внесок у фінансове благополуччя власника заводу, який повісив на паркані підприємства табличку «Вільна економічна зона».

      Одне з найцікавіших ноу-хау нового законопроекту — його розробники планують оподатковувати навіть тіньові структури! Щоправда, яким чином організовуватимуть таку потрібну народові процедуру, у паперах ні слова.

      Пільговій системі оподаткування, про яку під час укладання документа ледь не «забули», пропонують влаштувати обряд обрізання. Так, наприклад, ювеліри, бухгалтери, аудитори, бізнесмени, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, уже не зможуть стати дрібними підприємцями. А якщо річний грошовий обіг у приватника буде трохи вищим, ніж базовий, його дуже серйозно придушать додатковим податком. Знову пропонується ввести податок на нерухомість, проти чого давно і послідовно виступає будівельне лобі, а також змусити громадян платити частину від одержаних прибутків на депозитних рахунках. Як вияв радикалізму та відчутного удару по банківській системі — пропозиція оподатковувати навіть поточні рахунки! Можна собі тільки уявити, яким барвистим цвітом буятиме тіньовий фінансовий сектор у нашій державі, якщо навіть нині кількість підпільних конвертаційних центрів не має наміру зменшуватися.

      Ідея уряду через податковий тиск на пасивні доходи кожного «маленького українця» зробити крок до такого собі вітчизняного варіанта «шведського соціалізму» — загалом заслуговує на увагу. Але, на нашу думку, за тотальної корупції в державі, нерозвинутості більшості соціальних інститутів може бути цікавою насамперед теоретично.

Добровольці, які мріють про ще одну податкову перевірку, крок уперед!

      «Вічна», як Римська імперія, проблема ПДВ у законопроекті, на жаль, не розв'язана. «Проект податкового кодексу передбачає, що різного виду бізнес сплачуватиме цей податок по-різному. А це глибоко неправильно. Більше того, одним експортерам податок на додану вартість повертають за рахунок інших, тобто йде «гра в одні ворота», — вважає голова ради підприємців і роботодавців України, заслужений економіст Тетяна Зацерковна.

      Тих громадян, які не налякалися і все-таки готові пірнути у вир дрібного бізнесу, чекає неприємний сюрприз: перед тим як зареєструватися платником ПДВ, треба відбути так званий передреєстраційний візит працівників податкової адміністрації. Найцікавіше, що додаткова перевірка трактується як добровільна. Але всі, хто переступав поріг цього суворого відомства, чудово знають, як жорстко воно карає за відмову бути добровольцем у своїх починаннях. «Таким чином, суто технічну процедуру — отримання посвідки платника податку — хочуть обставити як набуття почесного звання, до якого треба щосили прагнути», — каже Тетяна Зацерковна.

      Дуже суперечливий нюанс — подача звітності в електронній формі. Метод з одного боку прогресивний, але світова практика передбачає, що таким чином підприємство подає тільки дуже обмежений перелік фінансової інформації. Автори законопроекту вважають, що електронною поштою бухгалтер має передавати те ж саме, що і на паперовому носії. Причому традиційний звіт ніхто не скасовує — дві форми існуватимуть паралельно! Тож комерційна таємниця, за недостатньої захищеності комп'ютерних мереж, може стати загальновідомою, а конкуренти радісно скуповуватимуть на київському ринку «Петрівка» копії документів, які їх цікавлять.

      Залишиться у силі і надмірно складна система адміністрування податків, у тому числі щомісячні звіти та «пусті» декларації. «Бізнес нині стогне не стільки від суми, скільки від складної схеми сплати і важкого адміністрування податків, — вважає Ксенія Ляпіна, голова Ради пiдприємцiв при Кабiнетi Мiнiстрiв. — Спрощена система оподаткування втрачає свій сенс, оскільки жодного спрощення насправді немає».

      ...Найбільший парадокс нового Податкового кодексу в тому, що великий бізнес розв'язує проблеми малого. Оскільки кожна велика «акула»-підприємець завжди намагається проковтнути чимбільше дрібніших родичів, об'єднуючи під своїм крилом конкурентів, можна здогадатися, якими будуть ці закони. Ідеологія укрупнення, яка домінує нині в Україні, загалом виглядає так: хто не піднявся на певну висоту, а заробляє на хліб власними руками, має кинути цю неперспективну справу і чимшвидше йти в найми — декому в державі вкрай потрібна дешева робоча сила.