Рік тому лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка письменник і журналіст Григорій Гусейнов заснував премію «Глодоський скарб» — за назвою села в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, називається найбільший за вмістом золота скарб, знайдений в Україні. (Знайшов його учень старших класів у тих же Глодосах, на місці поховання слов'янського князя. Нині золоті прикраси зберігаються в Києві). Поклавши на депозит 100 тисяч гривень Шевченківської премії, оргкомітет премії запланував щорічно 15 тисяч, отриманих із рахунку, вручати митцям, які відзначилися працею у відродженні духовності незалежної України.
Крім того, сам Григорій Гусейнов родом із Кіровоградщини, і хоч відзначати премією будуть митці з усієї України, але працюватиме оргкомітет і на популяризацію визначних місць та особистостей Центральної України. Та і в журі «контрольний пакет» за кіровоградцями: лауреат Шевченківської премії поет і літературознавець Володимир Базилевський, голова обласної письменницької організації Василь Бондар, ректор Державного педагогічного університету імені Винниченка Григорій Клочек, головний редактор «Народного слова» Валерій М'ятович. Ще двоє — академік НАН України Микола Жулинський і доктор філологічних наук Лариса Масенко.
Першим лауреатом став сучасний кобзар Тарас Компаніченко. Нагороджували його в Національному літературному музеї, в бібліотеці Галагана — старовинному приміщенні, де знаходиться величезна колекція книг, де «залишили свої сліди» Іван Франко, Леся Українка та багато інших видатних постатей української культури, де навчався Агатангел Кримський.
Кіровоградське земляцтво у Києві провело гарний вечір із кобзарською піснею і виступами знаних письменників. А наступного дня все товариство з групою науковців, літераторів і, звичайно ж, із лауреатом премії, вирушило на Кіровоградщину. Тут премію презентували на батьківщині Євгена Маланюка, в Новоархангельському районі. Митці роз'їхалися по селах району і провели зустрічі й концерти. З жодного села не вдалося повернутися в запланований час — слухачі не відпускали літераторів і кобзарів: дуже вже відвикли від подібних зустрічей.
Завершився захід у приміщенні машинобудівного технікуму Кіровограда (тут, тоді в реальному училищі, навчався Євген Маланюк). Концерт київського кобзарського цеху і виступи митців тривали години три і зал весь час був переповнений.
Як розповів Григорій Гусейнов, наступного року вручення премії «Глодоський скарб» може відбутися в самих Глодосах, де на місці знайденого скарбу планується встановити пам'ятний знак.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
