Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
На «ЄБ-2007» Андрій Данилко кинув виклик звичному гламуру, і в результаті відстав від переможиці лише на 33 очки. Найбільший бал (12) Україні поставили Польща, Чехія, Латвія, Португалія й навіть Андорра. (Фото Рейтер.)
І на їхній вулиці настало свято: перемога на «Євробаченні», яка весь час вислизала від представників балканських країн, нарешті знайшла своїх героїв. Цьогорічне «Євробачення» не тільки відновило справедливість, а й довело, що це все-таки вокальний конкурс і представники Молдови, Сербії, Грузії, Словаччини, Вірменії, Угорщини та інших країн тому приклад.
Якщо проаналізувати конкурсну пісню Марії Шерифович, то передбачити її перемогу доволі важко. По-перше, це чергова лірика, у якої завжди було мало шансів на «Євробаченні». По-друге, Марія співає сербською, яку мало хто розуміє (відтак яким чином саме «Молитва» не затреться між іншими балканськими баладами?). По-третє, практично немає сценічного номера. По-четверте, не сказати б, що співачка уособлює собою європейський ідеал жіночої краси, що для такого візуального конкурсу теж важливо. Крім того, Марія дивно виглядала на сцені в білих спортивних черевиках і чоловічому костюмі... Але якщо звернути увагу на промо-тури Шерифович — вона відвідала, наприклад, Швейцарію, — то стає зрозуміло, чому ця країна, де проживає чимало німців та французів, віддала їй, а не сусідам, 12 балів. І, звичайно, українці дали Сербії шість пунктів не за якийсь там піар, а «бо за душу взяло». Втім, як показує досвід, промо-тур усе ж суттєво збільшує шанси на перемогу. До речі, з 16 травня Марія вирушить в організований Європейською мовною спілкою тур для переможця, який охопить шість країн: Швецію, Грецію, Німеччину, Іспанію, Данію та Голландію.
На запитання «УМ» перед «Євробаченням», чи планує Сердючка промо-тури, Андрій Данилко сказав, що в нього вже є домовленості про комерційні концерти, які він не може відмінити, крім того дорікнув Першому Національному, мовляв, той занадто пізно почав відбірковий тур. Хоча, наприклад, у Сербії свого представника вибирали 8 березня... Звичайно, це лише комплімент Сердючці, яка виступала лише раз — у фіналі — і не мала промо-турів, але можна уявити, що було б, якби Вєра побувала на кількох європейських телешоу... І мабуть, другим фактором другого місця у фіналі став психологічний стан Сердючки, якiй упродовж двох місяців влаштовували справжнє цькування, а росіяни так і досі ображаються на прощання з ними.
Словом, щастя було таким можливим, і від першого місця Вєри-Венери виграла б уся країна (мабуть, користь від проведення двох «Євробачень» у Києві можна прирівняти до майбутньої вигоди від «Євро-2012»). Тепер же від другого місця виграла переважно Сердючка. Були в її «Дансингу» слова «Раша гудбай» чи нi, але схоже, що «Раша» таки більшою мірою «гудбай», а «Юроп — хеллоу». Тільки глухі тетері не чули про фурор довкола Вєрки в Гельсінкі: коли через натовпи прихильників та не могла вільно пересуватися; площі стояли, а зали вибухали під час її виступів із одною тільки лічилкою. До речі, крім ефіру на всю Європу, Вєрку побачили навіть в Австралії, яка теж в прямому ефірі транслювала «Євробачення». Крім того, Сердючка отримала звання «Обличчя конкурсу» та згадки у більшості європейських видань. І якщо вокал у Марії Шерифович таки сильний, а місце вона зайняла перше, то її лірична пісня, ймовірно, скоро забудеться, натомість повний «ай-лю-лю» Вєрки пам’ятатимуть ще довго. Тому що не живи, щоб плакати під балади, а танцюй, щоб жити!
У фіналі до десяти учасників, що вже виступали напередодні, додалися ще 14, з них чотири — країни-засновниці «Євробачення», які останнім часом виставляють разюче погані композиції. Цього року приємно здивувала Франція, яка весело розповіла про «лямур а ля франсе». При цьому кумедний вокаліст Les Fatals Picards з бровами «хаткою» і добрими очима «а-ля спанієль», очевидно, уособлював традиційний «лямур», а його лисий колега, який бігав по колу і зізнавався в коханні «неведомой зверюшке» на плечі, усі інші. Стьоб доповнювали вдягнуті в рожеві штани і сорочки та з рожевими гітарами інші учасники групи та барабанщик з причепленими крилами. Втім, навіть незважаючи на це і на нетипове бажання французів співати англійською, в результаті вони опинилися на третій сходинці знизу.
Також поганий результат показали шведи, The Ark, які, здавалося б, усе прорахували. По-перше, пісня «The Worrying Kind» — у кращих традиціях «Ватерлоо» гурту «АББА» (хоча копіювати їх мало не щороку теж не пасує). По-друге, шведи ефектно почали: з піротехнікою, активними чорно-білими світлоефектами, а у бісексуального вокаліста з жіночою укладкою був і непоганий вокал, причеплене блакитне серце, яке миготіло, і пір’я, яке він потім зняв, так, продемонструвавши голий торс та улігшись у спокусливу позу... Втім Швеція стала тільки 18-ю, набравши 51 бал.
Очевидно, що помилилися у виборі сцени представники Ірландії. Діти квітів «Дервіши» послали пацифістський месидж «про мир у всьому світі», заспівавши про Празьку весну. Однак молитовно підняті до неба руки вокалістки їй не допомогли, того вечора молитися треба було по-справжньому, тому Ірландія за результатами фіналу — остання.
Кілька вокалісток фіналу обрали для виступу готичні мотиви. Наприклад, представниця Фінляндії так переконливо наказала Leave me alone, I wanna go home, що і справді захотілося її залишити подобру-поздорову. Готично виглядав виступ словенки. У гарному одязi вийшли i росіянки, які з горем навпiл заспівали нам про «мані» і «сучек-подружек». «Пісня номер один» першою не стала, проте зайняла третє місце. Нагадаю, що одиниці в номерах росіян не вперше: Діма Білан, який в Афінах зайняв друге місце, на майці носив одиницю, «Тату», які в Ризі опинилися на третій сходинці, теж скористалися цим прийомом.
І як це зазвичай буває, після визнання за кордоном ми помітили те, що і так було зрозумілим. Згідно з повідомленням «5-го каналу», у неділю, одразу після повернення Сердючки з Гельсінкі, родина Президента Віктора Ющенка подарувала Андрію Данилку ікону.
Після визначення переможця конкурсу на інтернет-блогах гілки дискусій аж ломилися від коментарів. Українські «патріоти» почали строчити повідомлення на зразок: «Наша Полтавщина завжди славилася пісенними талантами», прихильники Партії регіонів провели паралель між «Гринджолами», які були «креатурою помаранчевих» і не зайняли достойного місця, та Вєркою, яку критикують «патріоти», але яка у своєму сріблястому костюмі отримала срібло. На «Кореспонденті», наприклад, пожартували, написавши, що перемога сербської лесбійки над українським трансвеститом — це мегаполіткоректно (на заключній прес-конференції переможницю Марію Шерифович прямим текстом запитали, чи не означає її перемога нову цільову аудиторію конкурсу — лесбійок, адже досі неофіційно «Євробачення» вважали конкурсом у блакитних тонах).
Виглядає, що ажіотаж довкола цього конкурсу ще довго морочитиме українців. І до речі, не забули, що ми вже майже оголосили війну Албанії?
Ті, хто побував у Гельсінкі, в один голос говорять про чудову організацію конкурсу, на відміну від минулорічної афінської. Цього року замість повного виступу переможців конкурсу «Лорді» частково показали ще й кліп із дуже масштабними зйомками. А оголошував про початок голосування гоногом, а дзвіночком відомий на весь світ найправдивіший Санта-Клаус Йоулупуккі.
Ви звернули увагу на цьогорічні заставки? Горілку, лазні та мобільні телефони — гордість Фінляндії — у них показали тільки по разу. Натомість заставки виявилися веселими замальовками, персонажами яких були: наречена з букетом моркви, готи з візочком, стрибун, який падає у воду із трамплінів, веселі пенсіонери та горе-господиня, у якої пригорів обід, тому вона пішла в парк збирати лисички.
Рефлексії з приводу цьогорічного «Євробачення» та кого варто делегувати туди наступного року (можливо, варто придивитися до баби Параски?) «УМ» розповів ведучий «5-го каналу» Роман Чайка, який перед конкурсом провів серію дискусій про конкурс із гостями в студії: «Я думаю, що Європа вже наїлася клоунів. Дуже показово, що цивілізовані країни, які мають сформований музичний ринок, віддали голоси Сербії — це країни Скандинавії, материкова Європа. Вони оцінювали музику, а не клоунаду. В мене рука теж потягнулася, але все ж таки лінощі перемогли. Але якщо б рука таки дотягнулася, то віддав би голос власне Сербії або Словенії.
Моє ставлення до Сердючки не змінилося. Я і далі вважаю, що це жлобський образ.
А наступного року Україну повинен представляти хтось із молодих і амбітних виконавців, які не мають можливості вилізти на Олімп самотужки».
Директор ТО музичних та розважальних програм НТКУ Олена Мозгова: «Я думаю, що це в принципі перемога. Відрив був невеликий. І якщо б наші «брати», на яких я особисто розраховувала, — Грузія, Росія, Вірменія, Молдова — дали нам 12, Україна б точно перемогла.
Про учасника від України на наступний рік я ще не думала. Пройшло ще замало часу».
На окремий коментар заслуговує прямий ефір «Євробачення» на Першому Національному. Рішення керівництва каналу представляти учасників та коментувати англомовний конкурс у країні, де англійську розуміють одиниці, цілком виправдане. Але біографії конкурсантів (до слова — компетентно написані), які під час заставок перед номерами читав ведучий Першого Національного Тимур Мірошниченко, неймовірно розпорошували увагу. В результаті і заставку не побачили, і кілька слів з інформації вихопили.
Під час фіналу Тимур розкочегарився до того, що дозволяв собі недоречні коментарі, постійно оцінюючи конкурсанток («ведучу з народу» кілька разів назвав «реальною блондинкою», а те, що виконавиці з Македонії та Молдови були «справжніми красунями» тепер знають навіть діти). Перед оголошенням результатів і після рекламної паузи, в якій п’ять разів повторили всіх спонсорів трансляції, Тимур нас порадував: «Ви не бачили, бо у вас була реклама. Але виступ всесвітньо відомої фінської групи Apocaliptyca — це було неймовірно!» Під час оголошення результатів конкурсу адреналін у крові Тимура досягнув максимального рівня і він почав коментувати бали, які присуджували Україні, на зразок «Ну... поляки! Давайте! Ну нам же з вами ще «Євро-2012» проводити! Ану... подивимося, вдасться воно нам чи ні?» Зате тепер уже вся країна на зубок знає, де живуть наші вороги, — в Албанії! «Друзі! Запам'ятайте її! Всі країни — всі! — дали Україні бали (Польша, Чехiя, Латвiя, Португалiя й Андора — по 12), і тільки одна Албанія не зацікавилася нашою Вєрою!» — весь час повторював Мірошниченко.
Після закінчення конкурсу в ефір вийшла інша ведуча Першого Національного Марія Орлова. Очікуючи на Сердючку, вона запросила на майданчик Філіппа Кіркорова з протеже Колдуном. Кіркоров: «Україно, дякую за 12 балів!» Ведучий у київській студії: «Ми старалися!..» Звичайно, потрібно надати слово і представникам інших делегацій. Але навіщо було тримати в прямому ефірі, який оплачується з наших із вами кишень, протягом десь десяти хвилин Кіркорова, який просто таки нахабно піарився і стирчав у кадрі, коли там з'явилися Сердючка з мамою?
Згідно з набраними балами, місця у першій десятці фіналу «Євробачення-2007» розподілилися так:
1) Сербія 268
2) Україна 235
3) Росія 207
4) Туреччина 163
5) Болгарія 157
6) Білорусь 145
7) Греція 139
8) Вірменія 138
9) Угорщина 128
10) Молдова 109
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>