Чехи подарували Рівному пам'ятник

        Окрім традиційних для 9 травня урочистих заходів — з проходженням центральними вулицями міста військових та ветеранів —  у  Рівному до свята Перемоги приурочили ще й відкриття пам'ятного знаку Волинським чехам. Присутніми на відкритті побажало бути чимало чехів, для яких українська земля свого часу була рідною, тож до Рівного завітала солiдна делегація з Чеської Республіки в кількості майже 250 осіб на чолі з головою чеського Сенату Пршемислом Соботкою. З цієї нагоди до Рівного з Києва поспішив його український колега Олександр Мороз. Голову розпущеної Верховної Ради України Рівненщина зустріла велелюдним пікетом. Активісти партії «Наша Україна» та «Народної Самооборони» з транспарантами «Мороз політичний банкрут!» та «Морозе, пора йти на пенсію!»  упродовж години чекали його на одній із рівненських вулиць. Та, дізнавшись про пікетування, в останній момент його оточення змінило маршрут та повезло свого патрона не центральною вулицею Рівного, а задвірками міста, внаслідок чого рух громадського транспорту півдня виявився майже паралізований.

        Проте на мітингу, що відбувся на військовому меморіалі кладовища «Дубенське», а також на церемонії відкриття пам'ятного знаку Волинським чехам на перехресті вулиць Соборної та Дубенської, все було спокійно, і рівненській міліції, попередженій  про можливі спроби «яйцеметання», роботи так і не знайшлося. Пам'ятник урочисто відкрили Пршемисл Соботка, Олександр Мороз та виконувач обов'язків міського голови Рівного Юрій Торгун. А уповноважений Чехословацького товариства легіонерів і Об'єднання чехів з Волині  полковник-інженер Іржі Гофман, продемонструвавши знання, хоча й, за власним зізнанням, «трохи заіржавіле» української мови, вручив рівнянам попередньо підписану дарчу угоду, яка засвідчує, що пам'ятний знак, споруджений чеськими коштами, став власністю Рівного.

      «Для нас цей візит і відкриття пам'ятника надзвичайно важливі, — звернувся до присутніх під час відкриття пам'ятного знаку пан Соботка. — Наші співвітчизники так само, як і українці, поклали не одне життя у боротьбі за мир та свободу. Ми надзвичайно вдячні міській владі, яка дозволила нам будівництво цього пам'ятника. Для громадян Чеської Республіки важливо, щоб героїчні вчинки наших земляків, які переселені з Рівненщини, ніхто не забув».

ДОВІДКА

      У 60—70-х роках ХІХ ст. відбулося наймасовіше переселення чехів на українські землі (у Волинську губернію) на запрошення уряду Російської імперії. Переселенський процес був обумовлений політичними та економічними факторами, вигідними як для Росії, так і для чеських переселенців. Спочатку на Волинь прибуло 946 чеських сімей, які займались переважно сільським господарством. Вони застосовували нові для краю підходи – травопільні, сівозміни, угноювали грунти, раціонально обробляли поля. У 1941 році на Рівненщині проживало вже понад 11 тисяч чехів, які поступово переймали українські звичаї та мову.

      Трагічну сторінку в історію волинських чехів вписала Друга світова війна — 13 липня 1943 року гітлерівці знищили в Чеському Малині (Млинівський район) 374 чехи.  В березні 1944 року в Рівному дислокувалась Перша   чехословацька окрема бригада Людвіга Свободи, яка поповнилась 12 тисячами чехів із Волинської та Рівненської областей та була переформована в армійський корпус. Під час бомбардування гітлерівцями Рівного загинуло 17 чехів. Надалі чеські вояки брали участь у визволенні Чехословаччини,а на Волинь уже не повернулися.

      У січні—травні 1947 року на долю чеських родин нашого краю випало нове випробування — за домовленістю між урядами СРСР та Чехословацької республіки про право оптації та взаємного переселення  лише з  Рівненської області  у Чехословаччину було переселено майже 20 тисяч чехів.