Звучить бароково або ж кучеряво як усе, що може бути написане на асоціативному відчутті, пов'язане зі Львовом. А Тарас Возняк — якраз випадок символічний. У своїй раціональності. Та ірраціональному висліді. Це якраз той випадок, коли людина стала творцем власної долі як певного мисленнєвого продукту. «Совок» усіх нас форматував під сірий, невиразний побут такими ж сірими й невиразними істотами без майбутнього. Тому й колаборація чи, радше, співіснування з режимом було такою панщиною, яка, слава Богу, в свої останні роки не вимагала вже людських душ — режим влаштовував простий мовчазний труд. Правда, без зайвої ревізії совєтської ідентичності. Саме тоді і виникали постаті на зразок Возняка. Ті, хто мовчки випроектовував нову українську (несовєтську) ідентичність. І через тексти. І через комунікацію, тобто середовище. В цьому було багато інтуїтивізму. Ми так мало знали немарксистської філософії, а серед заборонених книг була навіть Біблія як основний ключ для розуміння всієї сучасної культури, що тільки через середовище й колективну інтуїцію ми десь навпомацки вишуковували шлях.

Окрім традиційних для 9 травня урочистих заходів — з проходженням центральними вулицями міста військових та ветеранів — у Рівному до свята Перемоги приурочили ще й відкриття пам'ятного знаку Волинським чехам. Присутніми на відкритті побажало бути чимало чехів, для яких українська земля свого часу була рідною, тож до Рівного завітала солiдна делегація з Чеської Республіки в кількості майже 250 осіб на чолі з головою чеського Сенату Пршемислом Соботкою. З цієї нагоди до Рівного з Києва поспішив його український колега Олександр Мороз.

Більшість українців добре знає, аби недорого вдягтися-взутися, слід їхати в Хмельницький. Базарна тема майже постійно присутня і в лексиконі хмельничан. Адже на добре відомих, навіть за межами України, місцевих речових ринках, зайнятий практично кожен десятий житель міста. Проте останнім часом «базарні» розмови, що нерідко переростають у гострі суперечки, набули нового забарвлення. Каталізатором збудження громадської думки стала потужна реклама про близьке відкриття торговельно-сервісного центру «Поділля», який не матиме аналогів на всьому пострадянському просторі.