Міс Данст каже, що з третім «Спайдерменом» вона стала дорослішою.
Кірстен Данст, популярність якої пов'язують із простою зовнішністю «дівчини з вулиці», у Голлівуді майже все життя. Адже завдяки матері, яка прагнула зробити з доньки зірку, маленька Кікі (так дівчинка називала себе сама, оскільки не могла вимовити складне слово Кірстен) уже з трирічного віку почала зніматися в рекламі, телесеріалах, а згодом і в кіно. У всіх трьох епізодах фільму про Людину-Павука Данст зіграла головну жіночу роль — подруги супергероя, Мері Джейн. 30 квітня актриса відзначила своє 25-річчя, яке символічно майже збіглося з першими прем'єрними показами «Людини-Павука-3» в Південно-Східній Азії та деяких країнах Європи. В Україні стрічка вийшла у прокат учора, 3 травня. Американці вперше побачать один із найочікуваніших сіквелів року тільки сьогодні. А напередодні прем'єри Кірстен дала розлоге інтерв'ю сайту IESB.net, витяги з якого «УМ» пропонує вашій увазі. Заодно судіть і про інтелектуальний рівень ювілярки.
— Кірстен, так буде все-таки «Людина-Павук-4», чи третім фільмом ви поставили крапку в цій історії? Бо раніше про продовження ніби не йшлося, а тепер ти дедалі частіше кажеш про те, що зйомки триватимуть і надалі...
— Я вам так скажу: думаю, це точно завершення трилогії. На мій погляд, ми завершили історію. Але... якби Сем (Реймі), Тобі (Магвайр) і я знову зібралися разом, ми б точно зробили нове кіно про Спайдермена!
Тут Кірстен на диво непослідовна. Адже за кілька днів до цього інтерв'ю і вже наступного дня після нього вона переконувала публіку в тому, що «Людина-Павук-4» неодмінно буде знятий. Більше того, минулого тижня на прем'єрі «Павука-3» в Лондоні актриса назвала навіть приблизну дату прем'єри майбутнього фільму: за словами Данст, знімальна група планує випустити стрічку на екрани у 2011 році.
При цьому виконавець головної ролі Тобі Магвайр заявляє, що більше не гратиме Павука. Тому, за чутками, на всяк випадок продюсери вже підшукують йому заміну, і найбільше шансів нібито в актора Джейка Гіленхаала. Хоча, з іншого боку, Джейк нещодавно розійшовся з Кірстен Данст, яка після цього взагалі зареклася зустрічатися з акторами. Тож не виключено, що тепер він тратить в особі Кірстен свого лобіста, а заодно й шанс зіграти Спайдермена.
— Те, що твоя героїня заспівала, було передбачено сценарієм, чи це вже потім хтось придумав, по ходу зйомок?
— Ні, це Сем, ви знаєте... Ну, знаєте, я була щаслива вже з того, що вона виступатиме, знаєте... Е-е.. Ну, коротше, я взагалі-то завжди співала, так що для мене це не було великою проблемою. До того ж я могла спершу записати цю пісню, а потім послухати, що воно з того виходить, мені ж не треба було співати наживо.
— А ти знаєш, що на Бродвеї замислили поставити мюзикл «Людина-Павук»?
— Ага, я щойно сьогодні про це почула. Це супер! Я просто в шоці. Ну, я маю на увазі, що це надзвичайно, має бути дуже круто.
— Ти хотіла б узяти участь у чомусь подібному?
— Я б ніколи не змогла співати перед великою аудиторією. Я ж таки не бродвейська актриса, я б не змогла. Ні, ні, ні. Не змогла б.
— Кірстен, а тобі не прикро, що, знявшись у трьох фільмах про супергероя, ти жодного разу не приміряла на себе якийсь супергеройський костюмчик? Тобі взагалі хотілося б самій зіграти такий персонаж — якусь Жінку-Павука абощо?
— Щиро кажучи, мене це анітрохи не хвилює. І якби вже мені довелося в якомусь фільмі перевтілюватися у когось особливого, я воліла б зіграти якогось вурдалака або перевертня. Це б було круто.
— Ти кажеш, що перевтілення у супергероїню тебе не хвилює. А що тебе хвилює? От, наприклад, Тобі Магвайр дуже полюбляє екстремальний спорт.
— А, ви в цьому сенсі... Ну насамперед мені подобається робити добре кіно разом із моїми друзями. Зачекайте, це ще не все. Я думаю, що ж іще мене хвилює... Мабуть, подорожі — дуже люблю мандрувати й бувати там, де ще не була. Мрію відвідати Індію, було б цікаво побачити Антарктиду. А ще мені подобається суботнього вечора піти кудись у ресторан... Розумієте, ну нема в мене нічого такого, хоча я намагаюся згадати, як оце екстремальний спорт, наприклад. У театр люблю ходити. На концерти ще.
— Тобто ти «м'яка і пухнаста» й екстремалкою тебе не назвеш?
— Це точно — я не екстремальна. Хоча мій дідусь був відомим спортсменом, одночасно ковзанярем та велосипедистом і навіть мав поїхати на Олімпійські ігри, але завадила ІІ Світова війна. І моїй мамі ці гени передалися, вона теж дуже спортивна. А я, можливо, просто не розвивала в собі спортивні таланти.
— Повернімося до тих талантів, які ти розвинула. Мабуть, грати у фільмах за мотивами коміксів набагато легше, ніж у справжніх драмах? Порівняно з «Марією-Антуанеттою», в «Спайдермені» ти явно не намагаєшся стрибнути вище голови.
— Ні, ну чому ж — я намагаюся однаково старанно грати і в драмах, і в коміксах. Ну хіба що фантастичні ситуації, яких у коміксах вистачає, безперечно, потребують іншої гри, ніж «реалістичне» кіно. Але я сподіваюся, я грала добре. Хоча не знаю, звісно, вам видніше...
— Та ніхто ж тебе ні в чому й не звинувачує.
— Справді? Ну я ж старалася, правда? Навіть не знаю. Я собі пробачаю погану гру тільки в тих моментах, де дуже багато всілякого «фантастичного» устаткування, бо там інколи взагалі не до акторства — хоч би встигнути розібратися, що до чого.
— Наскільки змінилася твоя героїня Мері Джейн протягом трьох фільмів про Людину-Павука? І наскільки змінилася Кірстен Данст після шести років зі «Спайдерменом»?
— Ну, думаю, це очевидно, тобто не очевидно, але ж ясно, що у першому фільмі я ще була настільки молодша... Розумієте? Я була значно більш вразлива і ненадійна, не мала тієї впевненості, яка тепер мені притаманна як актрисі. Я дуже переживала за те, що люди подумають про мою гру, тому старалася більше для публіки, а не для себе. Але відтоді і я, і всі ми разом виросли. Із кожним наступним фільмом у нас дедалі краще виходило працювати однією командою, ми дуже згуртувалися. У цьому, третьому «Спайдермені» це відчувається особливо добре: троє самодостатніх, рівноправних людей зібралися в одне ціле й видали на-гора якісну роботу.
— Кірстен, як ти думаєш, чому фільми про Людину-Павука користуються такою шаленою популярністю?
— Я над цим не замислювалася, але думаю, насамперед тому, що ми всі — від керівництва кінокомпанії й продюсерів до режисера, акторів та інших членів знімальної групи — дуже хочемо зробити справді якісне й цікаве кіно. До речі, ми й у житті дуже товаришуємо. А по-друге, наш фільм дуже близький і зрозумілий. Адже Спайдермен — це насправді кожен чоловік. Якщо Людина-Павук може бути героєм, то й кожен із вас, мужчини, може стати героєм. У тому фантастичному світі, який ми створили у фільмі, насправді є дуже багато паралелей із реальним життям.
Темний бiк сили Спайдермена
«Людина-Павук-3: Ворог у тіні»
США, кінокомпанія «Соні пікчерз», 2007 р.
Режисер: Сем Реймі. Актори: Тобі Магвайр, Кірстен Данст, Джеймс Франко, Томас Хейден Черч, Тофер Грейс, Бріс Даллас Говард. Сценаристи: Стен Лі, Стів Дітко, Сем Реймі. Тривалість: 139 хв. Бюджет: 258 млн. дол.
Цього разу скромному любителю фізики й фотографу за покликанням Пітерові Паркеру доведеться змагатися не лише з потворами, наділеними надприродними здібностями, а й... із самим собою. Річ у тім, що в новому фільмі Спайдермен Пітер, супергерой-рятівник, підхопив позаземний вірус. Небезпечна хвороба активізує в Людині-Павуку «темний бiк», водночас посилюючи здібності зараженого організму. «Чорний» Спайдермен — суперник серйозніший, ніж вороги-мутанти, адже для того, щоб його ліквідувати, Пітеру треба докопуватися до глибин власної підсвідомості. Любовний трикутник, у який потрапляє хлопець, цій боротьбі зовсім не сприяє.
Душевний спокій головного героя порушила лаборантка Гвен Стейсі (актриса Бріс Даллас Говард), у яку Паркер колись був закоханий.
Без «зовнішніх» ворогів, звісно, теж не обійшлося. Цього разу головного болю Людині-Павуку додають шкільний друг Гаррі Озборн (Джеймс Франко), який знову пригадає супергерою смерть свого батька й одягне костюм Зеленого Гобліна. Убивця Пітерового дядька Флінт Марко (Томас Хейден Черч), втікаючи з в'язниці, потрапить під молекулярне випромінювання й перетвориться на злу Піщану Людину. А папараці Едді Брок (Тофер Грейс), який ненавидить Пітера, бо той кращий фотограф, внаслідок зараження космічним вірусом стає мутантом Веномом.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
