Бастіон на Богдановій горі

      У Чигирині на Богдановій горі віднедавна височить бастіон Дорошенка, через бійниці якого видко практично все місто. «Цей бастіон — одна зі складових частин фортечного комплексу на Богдановій горі, котрий був основним опорним пунктом під час чигиринської облоги у 1677—1678 роках. Його збудували за староіталійською фортефікаційною системою, тож він був неприступний за своєю міццю та силою: 15 тисяч козацького війська успішно протистояли у бастіоні 220 тисячам турецького війська. Нині ми змогли відтворити цю пам'ятку такою, якою вона була за тих часів, адже наші науковці, починаючи з дев'яностих років минулого століття, працювали не лише в архівах України, а й Санкт-Петербурга, і знайшли там велику кількість необхідних нам матеріалів», — розповідає «Україні молодій» директор Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Василь Полтавець. За його словами, ще у 1989—1990 роках чигиринські науковці разом з групою колег з Інституту археології НАН України провели в Чигирині розкопки. Саме тоді на Богдановій горі й були знайдені залишки бастіону Дорошенка.

      «Коли ми співставили в планах цю фортецю з записами щоденників Патріка Гордона, які були видрукувані свого часу німецькою мовою і зберігалися у краєзнавчому музеї села Стецівка Чигиринського району, то все збiглося буквально сантиметр до сантиметра. Тож завдяки зусиллям археологів, архітекторів, наших наукових співробітників з'явилася можливість поетапно, повністю й точно відтворити бастіон Дорошенка», — пояснює Василь Полтавець. Він наголошує, що чимало праці у відтворення бастіону вклали старші наукові співробітники Микола Андрущенко та Тетяна Баженова і група архітекторів на чолі з Сергієм Кілесо з київського Інституту історії архітектури та містобудування. Вони зробили всі проектні роботи з відтворення фортеці Дорошенка.

      Нині будівельники чигиринського «Райагробуду» та черкаського «Мехбуду» завершили тут всі будівельно-монтажні роботи. Тож тепер наукові працівники заповідника «Чигирин» зайняті підготовкою експозиції для музею, яку планують розмістити у підземеллі бастіону — саме там свого часу були складські приміщення, де зберігалися порох, зброя та інша військова амуніція. Вже розробляється, за рахунок коштів державної програми «Золота підкова Черкащини», тематико-експозиційний план майбутнього музею, який там розмістять, щоб люди могли бачити, якою була фортеця, зокрема науковці заповідника збирають матеріали, описують ядра, виготовляють копії гармат.

      Загалом, за словами пана Полтавця, в Чигирині на відбудову пам'яток часів Богдана Хмельницького разом із бюджетними коштами вже освоєно близько 41 мільйона гривень. На жаль, нині бюджетне фінансування держава призупинила, хоча чимало об'єктів розпочали будувати. Зокрема, вже відтворено військову канцелярію, зроблено підмурок під будинок гетьмана, будують військову скарбницю, розроблено проект павільйону над залишками церкви Петра і Павла, що стояла під Богдановою горою і де був похований свого часу перший український митрополит Йосип Тукарський. Окрім того, у Суботові зведено захисний павільйон над залишками будинку Хмельницького, в Іллінській церкві ведуть ремонтні роботи, розробляють проект в'їзної вежі на Замчищі — колишньому маєтку гетьмана. Аби фінансування велося без затримок, то всі ці роботи реально завершити вже за 2 роки. І тут державним чиновникам не завадило б повчитися в інвестора — холдингової компанії «Епос» із Києва, керує якою виходець із Черкащини Іван Бездітний. Це підприємство власним коштом вже завершує в Чигирині, під Богдановою горою, будівництво церкви Петра та Павла і збирається відкрити її в липні, на Петра. Водночас із цим у підвальних приміщеннях під цією церквою буде розміщено ще й Музей українського православ'я.

      «Реалізувавши програму «Золота підкова Черкащини», Чигиринщина матиме можливість поповнювати районну скарбницю. Це вже й тепер видно: якщо раніше до Чигирина приїжджав один автобус із туристами в день, то тепер ми зустрічаємо їх по десять, а в селах по трасі тамтешні мешканці відкривають приватні кафе, починає розвиватися і зелений туризм. Важливим для нас є і питання духовності — потрібно показувати наступним поколінням, звідки починалася українська державність. А Чигирин повинен бути талісманом цієї державності», — підсумовує «УМ» голова Чигиринської райдержадміністрації Петро Литвин.