Не можемо жити — доведеться виживати

Не допоміг і «Океан Ельзи»

            Збірна України приїхала на світовий форум об'єктивно в найслабшому складі за останні роки, тому особливих ілюзій стосовно підсумку перших двох матчів ані самі спортсмени, ані журналісти не мали. Хоча, крім класу власне гравців, на майданчику має працювати й тренерська думка. Утім наш штаб нічим не здивував. Часом складалося враження, що грають українці, як Бог на душу покладе, тоді як у решти збірних, навіть менш авторитетних, проглядається власний почерк, певні награні ходи. Навіть діючи у більшості, «синьо-жовті» наче не розігрують комбінації, а намагаються спіймати птаха удачі.

            У першому матчі на «Ходинці» проти фінів українці упродовж майже 16 хвилин мали на одного гравця більше, але вичавити якісь дивіденди з цього не зуміли. І ніякі українські пісні, ані народні, ані «Океану Ельзи» чи Руслани, запущені місцевим діджеєм, допомогти команді Олександра Сеуканда не могли. Бо ж треба принаймні навчитися віддавати точні передачі на кілька метрів і приборкувати шайбу з першого, а не третього дотику. Єдиний по-справжньому гольовий момент наші створили у дебюті зустрічі, але Матвійчук не влучив у порожні ворота.

            Технічні ж хокеїсти Фінляндії неспішно гнули свою лінію, а коли в другому періоді українці почали занадто часто порушувати правила, двічі покарали. Одного разу на лаві штрафників у нас сиділо аж четверо (!) гравців, які примудрилися сфолити почергово упродовж 67 секунд. Коли ж наші спробували позмагатися у відкритому хокеї, фіни покарали за обрізку на межі їхньої зони, навіть граючи у меншості. Підсумок — 0:5.

            З інших подій першого ігрового дня слід відзначити дебют українського арбітра у вищому дивізіоні. Киянин Андрій Кіча відпрацював лайнсменом у зустрічі Швейцарія — Латвія.

            Олександр Сеуканд, головний тренер збірної України: «З фінами важко грати навіть у рівних складах, а ми часто змушені були діяти у меншості. Чорним для нас став другий період, але є й позитив — це те, що команда не розвалилася після кількох шайб, і бажання хлопців не здаватися на милість грізного суперника».

            Екка Вестерлунд, головний тренер збірної Фінляндії: «Українці старалися чинити опір, тому певний час нам було непросто. Взагалі ж перший матч часто виходить для нас важким».

            Юрій Наваренко, захисник збірної України: «Ми не виходили на гру приреченими, сподівалися зіграти краще, але нас вкотре вже підвела недисциплінованість і вилучення. Граючи у меншості, ми витрачаємо більше сил — у вирішальні моменти це дається взнаки. У цілому ж матч вийшов таким, як і очікувалося. У нападі хлопцям бракувало зіграності, необхідної на турнірі такого високого рівня. І все тут треба робити швидше, ніж ми звикли у білоруському чемпіонаті».

Примусовий дебют

            Перед матчем із господарями турніру головною проблемою для українців стала травма основного голкіпера: Ігор Карпенко потягнув м'яз і достроково завершив для себе чемпіонат.Ще два воротарі — Олександр Федоров і Вадим Селіверстов — досвіду виступів на такому форумі не мали. У підсумку з перших хвилин місце у рамці зайняв голкіпер «Хімволокна», а охоронець рубежів «Беркута» відчув смак турніру у завершальному періоді.

            Хоча українцям вдалося відкрити рахунок у матчі — потужним кидком Єременка пробив наш капітан Сергій Климентьєв, росіяни під шалені крики переповнених трибун понеслися вперед і швидко зрівняли рахунок, а потім вчинили гостям справжній розгром — 1:8. Хоча грою обох наших воротарів їхній наставник Юрій Шундров залишився задоволений, бо вони справді не раз виручали команду.

            Захист тріщав по всіх швах, малопривабливою була наша гра і в нападі. А Доніці й Цирулю забракло майстерності, щоб реалізувати виходи на побачення з голкіпером суперників Єремеєнком. Не був прихильним до «синьо-жовтих» і чеський арбітр, який чомусь судив другий наш матч поспіль. «Допомагали» йому й самі наші хокеїсти, які двічі не могли розібратися із змінами по ходу двобою, заробляючи штраф за шостого польового гравця...

            Олександр Сеуканд, головний тренер збірної України: «Я просив хлопців у грі з російськими зірками показати всю свою майстерність, хоча особливо налаштовувати їх було й не потрібно. Попри великий рахунок, ми намагалися битися до кінця, але більше половини шайб пропустили у меншості».

            В'ячеслав Биков, головний тренер збірної Росії: «Спочатку мої хлопці трохи нервували, а потім змогли скинути напругу. Хоча я й задоволений результатом, не всі ланки зіграли так, як слід. Сьогодні результат зробила трійка нападаючих казанського «Ак барсу» — на їх рахунку шість голів».

            Віталій Семенченко, нападаючий збірної України: «Ми дещо відступили від свого плану на гру, намагаючись гідно протистояти суперникові. Змусили росіян напружуватися і самі часом демонстрували гарні моменти. У першому періоді команда виглядала непогано, але вилучення й пропущені голи у другій 20-хвилинці підломили нашу гру. Судді діють упереджено щодо України — ніхто нас тут не чекає. Але ми цілком могли б виступити й краще, пропустити менше шайб. Звісно, дві поразки не можуть радувати, але всі розуміють, що головний наш бій на цьому етапі — з данцями».

Наче в «Авангарді», але насправді в ар'єргарді

            Те, що поєдинок із збірною Данії матиме для нас статус вирішального на груповій стадії, було зрозуміло заздалегідь. Напередодні 1 травня тренерський штаб українців суттєво змінив сполучення гравців у ланках; щоправда, доцільність цього кроку саме у грі з нащадками Гамлета виглядала сумнівною. Як виявилося пізніше, не вгадали наші фахівці і з воротарем. І хоча прямої провини Федорова у трьох голах після перших шести кидків і немає, все ж таки він не виручив, а відбивання шайби Олександром перед собою лише додавала нервозності партнерам. Як сказав після матчу захисник Віталій Люткевич, «деякі хлопці перелякалися невідомо кого».

            Український десант на трибунах цього вечора був особливо чисельним — близько півтисячі осіб у синьо-жовтих светрах, із написом переважно «Fedotenko» та номером «17» (інакші «хокейки» у Києві купити проблематично). Скрізь на трибунах (передусім найдешевших) та у вестибюлях — знайомі обличчя, є навіть «суперфан» Парамон. Таке враження, що на перерву виходиш у коридори київської ковзанки «Авангард». Данських фанів менше, але чути і їх.

            ...При двох пропущених шайбах «свого» гравця впустив досвідчений Климентьєв, ще одного разу данцям допоміг рикошет від Бобровникова. Українці відповіли нарешті вдалим ходом зв'язки Шафаренко-Матерухін та добиванням Матвійчука.

            Невдалі дії четвертої ланки змусили Олександра Сеуканда посадити її у третьому періоді на лаву запасних. Але рахунок до цього уже був загрозливий — 2:4. Вікінги у більшості зуміли пробити й Селіверстова, який замінив Федорова у другій 20-хвилинці. Наші явно поступалися «червоним» у злагодженості командних дій і, що впадало у вічі, навіть данцям постійно програвали вкидання.

            Третій період начебто залишився за українцями, але «червоні», маючи перевагу у дві шайби, нікуди не поспішали й просто грали на утримання рахунку. Святкувати успіх наші змогли лише один раз, коли кидок Сальникова застав зненацька досвідченого Хірша, але зрівняти рахунок їм так і не вдалося. Тренери явно прогавили момент, коли треба було міняти воротаря на шостого польового гравця, щоб влаштувати останній штурм.

            Олександр Сеуканд, головний тренер збірної України: «З такими помилками, яких припустився наш захист, важко розраховувати на перемогу, хоча Данія й не сильніша за Україну. Можливо, хлопці розгубилися від відповідальності за результат. Діяти більш зіграно нам не вдається через малу кількість підготовчих матчів».

            Майк Сірант, головний тренер збірної Данії: «Наш план полягав у тому, щоб розподілити сили на весь матч, діяти максимально просто й без ризику, намагатися чинити тиск на суперника по всьому майданчику. Нам вдалося закинути шайбу у більшості, яка й стала вирішальною».

            Юрій Гунько, захисник збірної України: «Підсумок гри визначили три зовсім не обов'язкові шайби, пропущені нами на початку. Можливо, далося взнаки стартове хвилювання. Або не змогли як слід налаштуватися. Будемо з'ясовувати причини, переглядаючи відеозапис матчу. Особисто мені сил не бракувало. Данія показала себе тактично грамотною командою, яка бере все найкраще у збірних Швеції й Фінляндії... Наші ж поразки можна назвати логічним наслідком ставлення до хокею в Україні за останні десять років».

* * *

            У невтішному результаті, думається, винні не лише хокеїсти. Для перелому ситуації зміни мають торкнутися і тренерського штабу, і керівництва збірної, яке навіть за чималих фінансових можливостей (а гравцям цього разу платять навіть добові) не може залучити під наші прапори всіх кращих. Можливо, варто звернутися до послуг іноземного фахівця, як це зробили білоруси, пробившись торік до чвертьфіналу і ставлячи таке ж завдання й нині.

            Тепер зберігати місце у вищому дивізіоні українці будуть у втішному турнірі. Для порятунку треба стати першим або другим у протистоянні зі збірними Австрії, Норвегії й Латвії, яка несподівано програла в першому овертаймі чемпіонату італійцям. Перший двобій з латишами — сьогодні о 19.15.

ТАБЛО

Група A

Швейцарія – Латвія – 2:1, Швеція – Італія – 7:1; Швейцарія – Італія – 2:1, Швеція – Латвія – 8:2; Швеція – Швейцарія – 6:0, Латвія – Італія – 3:4 ОТ.

Підсумкове становище: Швеція – 9, Швейцарія – 6, Італія – 2, Латвія – 1.

Група В

США – Австрія – 6:2, Чехія – Білорусь – 8:2; Чехія – Австрія – 6:1, США – Білорусь – 5:1; Чехія – США – 4:3, Білорусь – Австрія – 5:2.

Підсумкове становище: Чехія – 9 очок, США – 6, Білорусь – 3, Австрія – 0.

Група C

Канада – Німеччина – 3:2, Словаччина – Норвегія – 3:0; Словаччина – Німеччина – 5:1, Канада – Норвегія – 4:2; Канада – Словаччина – 5:4, Німеччина – Норвегія – 5:3.

Підсумкове становище: Канада – 9, Словаччина – 6, Німеччина – 3, Норвегія – 0.

Група D

Росія – Данія – 9:1

Фінляндія – Україна – 5:0 (1:0, 3:0, 1:0)

Суддя: Мінарж (Чехія)

Штраф: 53 – 24 (8 – 6, 6 – 14, 39 – 4)

Кидки: 39 – 25 (9 – 7, 18 – 7, 12 – 11)

Шайби: Сараво (Пелтонен, Коїву), 12:07; Бергенхайм (Калліо, Контіола), 24:06; Перссінен (Контіола, Нуммелін), 27:18 (більш.); Перссінен (Мантіла, Сараво), 33:08 (більш.); Контіола (Бергенхайм), 51:28 (менш.).

Фінляндія – Данія – 6:2

Росія – Україна – 8:1 (2:1, 3:0, 3:0)

Суддя: Мінарж (Чехія)

Штраф: 12 – 22 (6 – 6, 4 – 6, 2 – 10)

Кидки: 52 – 23 (15 – 12, 19 – 6, 18 – 5)

Шайби: Морозов (Зінов’єв), 9:38 (більш.); Зінов’єв (Заріпов, Морозов), 12:22 (більш.); Нікулін (Зінов’єв, Заріпов), 25:15; Прошкін (Морозов), 32:01; Морозов (Зінов’єв), 39:19 (більш.); Радулов (Атюшов, Овечкін), 45:40 (більш.); Морозов (Заріпов, Зінов’єв), 51:40; Фролов (Марков, Гончар), 56:37 (більш.)  – Климентьєв (Матвійчук, Цируль), 4:00 (більш.).

Україна – Данія – 3:4 (2:3, 0:1, 1:0)

Суддя: Рейбер (Канада)

Штраф: 37 – 22 (6 – 16, 2 – 4, 29 – 2)

Кидки: 22 – 15 (7 – 6, 5 – 6, 10 – 3)

Шайби: Матерухін (Шафаренко), 7:36; Матвійчук (Бобровников), 13:39; Сальников (Олецький, Завальнюк), 52:23 – Старков (Ф. Нільсен, Регін), 1:26; Пандер (Регін), 10:31; Стаал (Пандер, Регін), 13:13; Стаал (Дамгаард, Грін), 30:36 (більш.).

Росія – Фінляндія – 5:4

Підсумкове становище: Росія – 9, Фінляндія – 6, Данія – 3, Україна – 0.

Група Е

Турнірне становище перед другим етапом: Росія, Швеція – 6, Фінляндія, Швейцарія – 3, Італія, Данія – 0.

Група F

Турнірне становище перед другим етапом: Чехія, Канада – 6, США, Словаччина – 3, Німеччина, Білорусь – 0.

Група G (за 13-16 місця): Україна, Австрія, Латвія, Норвегія.