Тим часом «УМ» продовжує розповідати про цьогорічних учасників конкурсу. Цього разу: про сусідів України — російське тріо «Сєрєбро» та грузинську учасницю Софіко Халваши, про представницю Боснії та Герцеговини та рок-гурт із Франції.
Грузія цього року вперше доєдналася до конкурсу, організованого Європейською мовною спілкою. За результатами соціологічного опитування, представляти країну відрядили талановиту виконавицю Софіко Халваши. Минулого року 21-річна грузинка зайняла 3-тє місце на конкурсі «Нова хвиля». В Гельсінкі співачка виконає пісню зі свого нового альбому, який записує в Лондоні, — Visionary Dream: «Пісня про комбінацію минулого та теперішнього Грузії про кожного грузина, а також будь-яку іншу людину, у якої є мрія». А у відео до Visionary Dream, яке в Грузії знімав американський режисер, Софіко хоче представити свою країну європейському глядачеві, показавши визначні місця, традиції та національні танці — гордість грузинів.
Від Росії поїдуть троє дівчат, які об'єдналися під спільною назвою «Сєрєбро» та пильним продюсерським оком Макса Фадєєва. Нагадаємо, що у 2004 році Росію представляла ще одна вихованка Макса — Юля Савичева, яка на час виступу була зовсiм недосвідченою і зайняла одне з останніх місць. До оголошення результатів відбору російського «Євробачення» про групу «Сєрєбро» взагалі ніхто не чув. Причому експертна комісія вибирала між відомими іменами: групи «Звєрі», яку не треба представляти, та «Город 312», що стала популярною після саундтреку до стрічки «Пітер ФМ»; хіп-хоп проект «Банд'Ерос», у якого вже є дебютний альбом «Коламбiя пiкчерз нє прєдставляєт» та відомі вихованці «Народного артiста» Панайотов і Чумаков.
Свою дебютну з'яву широкому загалу дівчата вирішили назвати відповідно: «Пісня номер один». При цьому запевняють, що ні на що не натякають, це лише частина творчої концепції групи — називати треки та альбоми порядковими числівниками. Тобто згодом повинна з'явитися і сьома чи дванадцята пісня.
Боснія і Герцеговина у 2007 продовжать хорошу традицію етнічних балад, з якими у попередні роки виступали деякі балканські країни. Скажімо, минулого року з піснею Lejla Hari Mata Hari зайняв третю сходинку, чи, наприклад, хорват Борис Новкович, який теж показав хороший результат із піснею Wolves die Alone. На «Євробаченні-2007» Боснію і Герцеговину представлятиме 19-річна Марія Шестич із піснею Rijeka bez Imena. Марія — неодноразова переможниця конкурсів у країні та регіоні, вона стала першою сольною співачкою з колишньої Югославії, яку запросили на німецьке MTV, а у 2005-му дівчина брала участь у національному відборі на «Євробачення». До речі, батько співачки — автор Державного гімну Боснії та Герцеговини.
Францію у 2007-му, вперше за десятки років, представлятиме повна протилежність худеньким дівчаткам-маргариткам, які досі співали від імені країни, рок-гурт Les Fatals Picards із L'amour a la francaise. І якщо стилем музики музиканти збираються зламати стереотипне уявлення про представників Франції на «Євробаченні», то назвiю пісні, навпаки, ще раз наголосять, що вони родом з країни кохання. Це пісня про хлопця, який блукає паризькими вулицями, шукаючи любов. Виконують L'amour a la francaise на суміші англійської та французької, тому що мова кохання не знає кордонів. А ім'я вокаліста гурту — Іван —наштовхує на думку про його слов'янське походження.
За Данію у Гельсінкі співатиме трансвестит DQ (Drama Queen) він же Петер Андерсен із однойменною піснею. Вперше він побачив конкурс у 78-му і з того часу мріяв потрапити на сцену «Євробачення». До речі, серед пісень, які йому найбільше сподобалися протягом цього часу, DQ називає і виступ Руслани у Стамбулі. Що ж стосується Вєрки Сердючки, то в інтерв'ю сайту www.esckaz.com Петер Андерсен сказав: «Мені здається, що шоу і пісня Вєрки Сердючки зовсім відрізняються від моїх, і я не думаю, що вони матимуть спільну аудиторію. Хоча варто зауважити, що українська пісня дуже хороша і весела». Яскраві костюми для DQ придумує його чоловік та дизайнер.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
