З настанням тепла все більше городян на вихідні їдуть за місто: одні — подихати свіжим повітрям та відпочити, інші — працювати біля землі, щоб за місяць-другий мати на обідньому столі власними руками вирощені огірки, моркву, капусту. І в сьогоднішньому «Гаманці» поговоримо про «базис» для майбутнього врожаю.
Не все голландське нам підходить
Перша порада, яку нам дали в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук, — купувати насіння не у бабусь, що сидять у підземних переходах, а на зелених ярмарках, виставках або в спеціалізованих магазинах. І річ не лише у широті асортименту. У спеціалізованих закладах дається гарантія якості товару. Як нас запевнили продавці київського магазину «Зелений світ» (вул. Нижній вал, 13/15), у випадку, коли придбане у них насіння не проросло, покупець може звернутися до магазину, і йому замінять продукцію або повернуть гроші — для цього достатньо лише принести порожній пакетик й написати заяву на ім'я директора. Порада номер два — купуючи насіння, звертати увагу на маркування та термін придатності. Хоча час, протягом якого насіння залишається здатним дати сходи, у різних культур неоднаковий, в середньому термін придатності, як правило, не перевищує восьми місяців.
Великою популярністю сьогодні користується голландське насіння. Сорти, виведені тамтешніми селекціонерами, як правило, дають гарні урожаї і, крім того, мають відмінні смакові якості. Але, як нам пояснила старший науковий співробітник Інституту захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук Валентина Сергієнко, для наших грунтово-кліматичних умов підходять не всі сорти, виведені за кордоном. Тому, купуючи насіння іноземного виробництва, варто поцікавитися, чи пройшов даний сорт випробування в Україні й чи занесений він до Державного реєстру. Втім ця порада більше стосується тих, хто займається вирощуванням овочів на продаж й засіває великі площі. Серед вітчизняних виробників гарну репутацію має агрофірма «Елітсортнасіння».
«Суттєвою перевагою селекційного насіння є те, що воно вже збагачене мікро- та макроелементами, а також стимуляторами росту, тому його можна одразу висівати у грунт, — додає Валентина Сергієнко. — Якщо ж ви збирали насіння самостійно, то перед висадкою воно обов'язково повинно пройти хоча б мінімальну обробку для захисту від вірусних хвороб.
Спеціалісти також не рекомендують збирати насіння більше двох разів, оскільки воно схрещується і втрачає свої найкращі властивості».
Ось ціни на насіння деяких культур у київських магазинах. Морква сорту «Голландська сора» — 2,50 грн. (за 3-грамовий пакетик), «Голландська кампа» (5 г) — 1 грн., «Каротель» (1 г) — 50 коп. Насіння огірків сорту «Аякс» (50 шт.) — 5, 50 грн., «Джерело», «Хела» (1 г) — 2 грн. Цибуля (сіянка) «Універсо» (1000 шт.) — 8,20 грн. Помідори: «Інкос» (100 шт.) — 5,80 грн., «Тарасенко» (1 г.) — 1, 50 грн., «Президент» (1 г.) — 4, 50 грн. Капуста: «Гудмен» (20 шт.) — 2 грн., «Парел» (20 шт.) — 2, 20 грн.
Фабрика якість гарантує
Помідори, капусту, болгарський перець, як відомо, в землю садять у вигляді розсади, яку багато хто вирощує самостійно. Але умови для цього є далеко не у всіх. Де ж краще всього купувати розсаду? Виявляється, в Києві таких місць не так уже й багато (про «селекціонерів з підземних переходів» говорити не будемо). В магазинах «Сад-город» нам порадили звернутися до Київської овочевої фабрики (вул. Туполєва, 12). Це підприємство спеціалізується на виробництві овочів, а у весняний період реалізує населенню вирощену у власних теплицях розсаду таких культур, як помідор, капуста білокачанна, капуста цвітна, броколлі, кольрабі, баклажан, солодкий перець. Як нам розповіла головний агроном фабрики Віра Бурлака, у них досить великий вибір сортів, районованих практично по всій території України. Великим попитом, наприклад, користується розсада капусти ранніх сортів «Парел» та «Сюрприз», цвітна капуста «Опал», помідори для відкритого грунту «Ріо-Гранде», «Де-Барео», «Лагідний», закритого — «Порт-ленд», «Алькасар», перець «Каліфорнійське диво» та «Каліфорнійський гігант». Покупець вибирає продукцію просто в теплиці, де має змогу проконсультуватися з агрономом.
Важливий і такий момент — розсада тут продається в торф'яних кубиках розміром 4 см х 4 см, що оберігає кореневу систему від пошкодження при транспортуванні. Крім того, фабрична розсада, на відміну від базарної, під час росту підживлювалася всіма необхідними мікро- та макроелементами і не потребує додаткової обробки перед посадкою. Також на фабриці можна придбати і квіти таких популярних видів як сальвія, тагетіс, лобелія.
На кінець квiтня розцінки на розсаду такi: білокачанна капуста, помідор для відкритого грунту — 50 коп., цвітна капуста — 55 коп., перець, баклажан — 70 коп., помідор для закритого грунту — 1 грн. (за штуку). Але, за словами Віри Бурлаки, в травні ціни будуть трохи нижчими.
Якщо ж ви вирощуєте розсаду самостійно, то перед посадкою живці треба піддати обробці біологічними препаратами, які захистять рослину від інфекцій. Це може бути ризоплан, триходермін, гаупсин. Принциповою відмінністю біологічних препаратів від пестицидів є те, що перші створені на основі живих організмів, якi є антагоністами до збудників інфекцій. Біологічні препарати не забруднюють грунт і менш шкідливі для людського організму.
Продажем розсади овочевих культур також займаються дослідні станції Інституту овочівництва та баштанництва УААН. Сам інститут розташований у Харкові, але його дослідні підрозділи функціонують у багатьох регіонах. Зокрема, така станція працює в селищі Борова Фастівського району Київської області.
Як не купити вербу замість груші
Невіддільним елементом міського пейзажу в цю пору стають й імпровізовані базарчики, на яких продають саджанці різних дерев та кущів. У цьому випадку ризик купити «кота в мішку», особливо для садовода-початківця, ще більший, ніж у випадку з насінням та розсадою. Якщо замість моркви виросте невідомий вам бур'ян, то це не така вже й велика біда — доведеться лише гарно попрацювати сапкою, щоб це «чудо-юдо» вивести з городньої ділянки, а особливих фінансових збитків ви не зазнаєте. Зовсім інша справа, коли ви, наприклад, замість кизилу придбаєте зовсім вам не потрібний бересклет бородавчастий — а такі підміни, кажуть, на базарі трапляються дуже часто (а один пагін коштує далеко не копійки). Та й навіть якщо ви купили дійсно ту культуру, яку хотіли, де гарантія, що дане дерево плодоноситиме у наших кліматичних умовах?
Завідувачка лабораторією вирощування плодових культур Інституту садівництва УААН Олена Кіщак радить не купувати саджанці, на яких вже є листя — такі саджанці приживаються набагато гірше. Також обов'язково треба звертати увагу на стан кори — її поверхня має бути без вм'ятин і плям. Найкращим варіантом для придбання саджанців плодових дерев є спеціалізовані магазини (так, на думку спеціалістів, заслуговують на довіру торгівельні заклади агрофірм «Агрус» та «Деметра»), дослідні господарства та ботанічні сади. Кияни та гості столиці можуть звернутися до дослідного господарства Інституту садівництва, розташованого в передмісті Києва (с. Новосілки). Ціни на саджанці тут приблизно такі: яблуня — 15—25 грн.; груша — 15—25 грн.; персик — 25—30 грн.; смородина, малина — 3—4 грн.; агрус — 8—10 грн. Ціна саджанця залежить від віку: однорічні — дешевше, дво-, трирічні — дорожче.
Надзвичайно широкий вибір рослин (в тому числі й саджанців плодових та декоративних дерев та кущів) пропонує для продажу Ботанічний сад імені М.Гришка НАН України. З асортиментом i прейскурантом цін кожен бажаючий може ознайомитися на сайті www.nbg.kiev.ua. Магазин, де реалізується продукція, розташований на території саду. Щоправда, перш ніж їхати до магазину, скажiмо, за актинідією (вид ківі) чи iншою екзотикою, варто зателефонувати до магазину й поцікавитися, чи є дана культура у продажу саме зараз.
В прейскуранті вказані не лише вік, розмір та ціна саджанця, але й код виробника, за допомогою якого ви можете дізнатися, хто саме з наукових працівників саду займався даною культурою. Як нам пояснили в адміністрації, більшість науковців, особливо ті, що займаються екзотичними видами, з задоволенням діляться інформацією про особливості догляду за рослиною. Та ще й порадять, яку літературу варто прочитати.
Підготували Світлана НАКОНЕЧНА,
Ірина ЛИСАК.