Видатний хірург, легенда кардіології Микола Амосов свого часу сказав, що чути шуми в серці — дуже непросто. І річ не в тім, що фонендоскоп — трубка, яку лікар прикладає до грудної клітки пацієнта — дає не найчистіший звук. Річ у вмінні медика «розшифровувати» все, що йому вдалося почути за допомогою аускультації (прослуховування) серця, і відрізняти нешкідливі постукування від сигналів SOS.
При скороченні серця, як пояснюють кардіологи, виникають певні звуки (тони), які можна почути навіть без спеціальної апаратури. «Тук-тук», — ритмічно вистукує нормальне здорове серце. Втім у деяких людей в паузах між тонами можуть з'являтися «зайві» звуки — так звані шуми. Відхилення від норми, зокрема, виникає, якщо поток крові різко змінює свою швидкість, намагаючить протиснутися у звужений клапан чи патологічно вузьку магістральну судину. Серце може «шуміти» і через дефекти (дірки) в перегородках між передсердями чи шлуночками, через наявність не запрограмованого природою сполучення між легеневою артерією й аортою тощо. Серед інших причин серцевих шумів можна назвати ненадійну роботу клапанів. Якщо створки клапанів не можуть повністю стулитися, виникає зворотний потік крові — явище, яке може спричинити серйозніші збої в роботі людського «мотора».
Як наголошують фахівці, шуми в серці не завжди вказують на хворобу. Іноді причиною додаткових звуків стають незначні структурні відхилення у розвитку серця, які не впливають на роботу людського «моторчика». Це так звані функціональні шуми. Досвідчений лікар за допомогою аускультації може відрізнити патологічні шуми в серці від нешкідливих і виявити пацієнтів, які вимагають негайного початку лікування або доправлення до операційної зали. Власне, цей простий метод допомагає заощадити величезні кошти й поліпшити контроль над лікуванням пацієнта.
Але, на жаль, не всі медики добре знаються на «музиці серця». Як передає «Медпортал», статистика, зібрана американськими дослідниками, засвідчує: тільки 40 відсотків лікарів правильно визначають шуми серця за допомогою фонендоскопа. Відповідно, у 60 відсотках випадків фахівці не можуть вчасно помітити тривожні «дзвіночки» від найголовнішого людського м'яза.
У чому причина? У недостатній практиці лікарів, стверджує дослідник Мішель Барретт. Для того, аби запам'ятати шум, характерний для тієї чи іншої вади серця, треба за невеликий проміжок часу переслухати сотні пацієнтів. А що робити лікареві, в якого «шумні» пацієнти трапляються рідко? Йому допоможуть цифрові технології, зокрема, mp3 плеєр. Про це пан Барретт розповів колегам на щорічній зустрічі Американської асоціації кардіологів, представляючи результати свого дослідження.
«Після того, як 149 лікарів загального профілю прослухали п'ять основних серцевих шумів по 400 разів протягом 90-хвилинної сесії на mp3 плеєрі, частота виявлення патологічних шумів зросла від 40 до 80 відсотків», — заявив Мішель Барретт. За допомогою простих і нетривалих аудіозанять лікарі покращили свої навички з прослуховування серця вдвічі. Тому фахівець вважає за потрібне запроваджувати такі «уроки з серцевих шумів» для кожного терапевта. Пацієнти за це тільки дякуватимуть.
Функціональні шуми, пов'язані з нешкідливими змінами структури серця, фіксуються у третини всіх немовлят. Зазвичай такі шуми безболісно проходять у підлітковому віці. Але батьки, які не розбираються у характері серцевих звуків, мусять обов'язково відвести свою дитину з шумами серця до лікаря. Такий візит може врятувати малюкові життя — якщо шум сигналізує про серйозні вади серця. Дитячий кардіолог після консультації може направити маленького пацієнта на електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (ультразвук серця) чи інші додаткові обстеження. А може сказати, що у малюка все в порядку, і відправити вас додому.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
