Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Десять днів у столиці Слобожанщини звучатиме народна музика: з 19 по 29 квітня у стінах Харківської обласної філармонії та Харківського державного університету мистецтв імені І. Котляревського триває Міжнародний конкурс виконавців на народних інструментах. «Наш конкурс як певна планка для народних музикантів, як кваліфікаційний іспит: якщо людина його склала — до неї починають ставитися з повагою. В Україні немає подібних конкурсів. Наше завдання — щоб народні інструменти вийшли з маргіналізованого стану і такі конкурси більше не асоціювалися з самодіяльністю», — розповів «УМ» Кость Черемський, віце-президент Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича.
Традиційні пошуки фінансів і спонсорів закінчилися тим, що захід підтримали і місцева влада, і Міністерство культури й туризму. У цьогорічному конкурсі візьмуть участь близько ста учасників з різних міст України, Білорусі, Молдови, Словаччини. Збільшилась і кількість номінацій: бандуристи-інструменталісти, бандуристи-співаки, традиційні кобзарські інструменти, цимбалісти, сопілкарі, домбристи, ансамблі. У понеділок на кобзах позмагаються «карпатіянці» — Тарас Компаніченко, Юрко Фединський (США) та Вадим Шевчук (Ярема). Журі очолює народний артист України, лауреат Шевченківської премії Віктор Гуцал, входять до його складу донька Гната Хоткевича Галина із Франції, заслужений діяч мистецтв України Ігор Мацієвський із Санкт-Петербурга. У рамках кожної номінації визначатимуть трьох переможців. Призовий фонд конкурсу складає 73 тисячі гривень, за перше місце у номінації конкурсанти отримають 3 тисячі гривень.
Напередодні конкурсу своєрідний концерт-лекцію для харків'ян влаштував один із членів журі — відомий бандурист Віктор Мішалов, керівник Канадської капели бандуристів у Торонто. Свого часу пан Віктор закінчив музичні студії в Австралії, до фанатизму захопився кобзарською справою, об'їздив усі куточки української діаспори, аби бездоганно оволодіти народним мистецтвом і зібрати такий розпорошений архівний матеріал, пов'язаний з українською народною музикою. Дядько Мішалова навчався у Хоткевича, саме тому пана Віктора зацікавила харківська бандура, на якій до сьогодні мало хто грає. Цікаво, що харківська бандура відрізняється від київської багатством аплікатури: на ній можна грати одразу десятьма пальцями, позаяк зверху немає механіки. Віктор Мішалов виконав кілька мелодекламацій Хоткевича, власні й діаспорні пісні.
Подумалося, що бандура схожа на жінку, яку трепетно обіймають із заплющеними очима...
Тетяна ТЕРЕН.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>