Сумління від Кабміну

      «Моніторинг релігійної свободи в Україні з особливою увагою до стану релігійної толерантності», що його упродовж 2006 року здійснювала РІСУ, виявив переважно неприємні суспільні тенденції. А саме: нерозуміння постатеїстичним суспільством суті церковного життя і розпалювання ворожнечі. Звіт моніторингу містить грунтовний аналіз законодавства, відомості про стан державно-конфесійних відносин, земельно-майнові проблеми, вандалізм у святинях, перешкоди в освітній і богослужбовій діяльності. Моніторинг РІСУ проводила за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні, Інституту релігійної свободи та відділу релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. Додатковим завданням проекту було інформування окремих осіб та релігійних організацій про їхні права, систематичне відслідковування та оприлюднення їх порушень. «Церквам треба навчитися захищати себе, заявляти про несправедливості, звертатися по допомогу», — переконаний керівник проекту, директор РІСУ Тарас Антошевський.

      Релігійно-інформаційна служба України (інформаційно-довідковий веб-портал) започаткована шість років тому Інститутом релігії та суспільства Українського католицького університету, що у Львові. Це найбільший релігійний портал, який неупереджено висвітлює новини різних релігійних організацій і церков, що діють в Україні. До дослідження були залучені державні адміністрації й експерти-релігієзнавці. Звертається увага на зміни, які викликали у державній релігійній політиці результати виборів-2006. Передусім їх відчули на собі східні та південні області, де, за висновком експертів, «розпочався процес реанімації державно-конфесійних відносин у тому вигляді, в якому він існував до 2005 року». Моніторинг відзначає згортання у деяких областях міжконфесійних рад, які створювалися за розпорядженням Президента Ющенка у 2005 році. А це, за висновком експертів, «зменшує демократичність та виваженість у прийнятті рішень місцевих органів державної влади». Відзначається також, що правоохоронні органи часом не реагують на публічні факти нагнітання релігійної нетерпимості.

      «Після минулорічних виборів погіршилася ситуація у Верховній Раді незалежно від політичної орієнтації. Навіть у профільному комітеті, — каже кандидат філософських наук, консультант народного депутата Юрій Решетніков. — Для значної частини депутатів властивi радянське бачення релігійних питань і певна конфесійна упередженість. Є настрої взяти за зразок російське законодавство в галузі державно-церковних відносин. Кабмін узяв курс на згортання релігійної свободи і вже не підтримує мораторій на приватизацію культових споруд. Навіть окремі представники партій, що декларують свою європейськість, виявляють конфесійну заангажованість». У 2006-му уряд Януковича відновив Держкомрелігій (головою призначили комуніста) при існуванні Держдепартаменту при Секретаріаті Президента. Отож нині співіснують два центри, де твориться релігійна політика держави, — секретаріат Президента і уряд. За кілька місяців існування відновленого урядового комітету відбулася єдина зустріч — з представниками Московського патріархату. Водночас політика Президента Віктора Ющенка є незмінною: дійсна рівність у ставленні до різних церков і релігійних організацій і особлива увага до Єдиної помісної української православної церкви як засобу єднання українського суспільства.

      Є також позитивні суспільні тенденції: вперше в історії незалежної України підготовлено нову редакцію законопроекту «Про свободу совісті та релігійні організації» і винесено його на публічне обговорення. Утім експерти побоюються, що нардепи під час його обговорення можуть внести такі зміни, які зведуть нанівець позитиви законопроекту. Одним із позитивів є активна діяльність Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, яка створила постійно діючий секретаріат та активно долучається до обговорення законопроектів у сфері державно-церковних стосунків, реагує на важливі суспільні процеси. Проте останнім часом її позиція та оцінка не береться до уваги ані чиновниками, ані політиками.

      Не зважає на світло знань і духовності також комітет із питань освіти і науки ВР на чолі з комуністкою Катериною Самойлик. Саме він запропонував нардепам відхилити законопроект Володимира Стретовича, який дозволяв релігійним організаціям засновувати загальноосвітні навчальні заклади. «Абсурд — представники ПР бояться, що надання релігійним організаціям права відкривати свої заклади освіти «відкриє шлюз» для нетрадиційних церков. А представники «Нашої України» бояться, що цей закон дасть зелене світло Московському патріархату, — каже Юрій Решетніков. — Отож, хоча і митрополит Володимир, і патріарх Філарет закликали прийняти цей закон, усі дружно не проголосували за школи й садочки з компонентом духовності в навчально-виховних планах». Ще одна освітня перлинка, що засяяла на початку 2006-го і пригасла наприкінці того ж року, — це легалізація і внесення до переліку навчальних дисциплін для бакалаврів спеціальності «теологія». Сьогодні цієї спеціальності знову немає в державному переліку. Міністр освіти намагається не пропустити в освіту й шкільний курс «Основи християнської етики».

      Моніторинг виявив, що й мас-медіа все охочіше нагнітають релігійну нетерпимість. Утім директор РІСУ Тарас Антошевський завірив учасників і гостей презентації, що веб-портал, який і так є «золотою копальнею» для журналістів, ще більше сприятиме їхній поінформованості, додаючи до своїх ресурсів різноманітні словники й довідники.