Заправляйтеся нині, завтра буде дорожче!

      ...Автозаправна станція на околиці Києва. Цифри на електронному табло змінюються тут щонайменше двічі на день: якщо позавчора ввечері літр найходовішого А-95 коштував 4.08 гривні, то наступного ранку його можна придбати вже за 4,15. Черги автомобілістів поки що немає, але оператори вважають, що невдовзі кількість клієнтів суттєво зросте і по-дружньому пропонують заправлятися про запас — ціни, як вони вважають, зростатимуть і надалі.

Хто не ризикує, той не торгує нафтою

      Перші ознаки подорожчання з'явилися ще наприкінці березня, але на ці 2-3 копійки майже ніхто, окрім аналітиків нафтового ринку, не звернув уваги. Перший дзвіночок — зростання гуртових цін на всі види бензину та дизельне пальне. Через два тижні вищі ціни вже потроху почали залізати до кишені автомобілістів. Більше мовчати у такій ситуації наш уряд уже не міг, і перший віце-прем'єр Микола Азаров публічно доручив міністрові палива та енергетики Юрію Бойку зустрітися з нафтотрейдерами та запитати, що це вони собі таке вигадали. Микола Янович, як завжди, виглядав оптимістом. «Ми маємо достатній запас пального, і цей запас треба використати та, безумовно, не допускати зростання цін, — рішуче заявив перший віце-прем'єр, а потім зробив дивний реверанс убік: — Нині об'єктивних причин, окрім політичної нестабільності, немає».

      Паливний міністр підійшов до завдання свого керівника з усією серйозністю та відповідальністю. З бізнесменами він консультувався довгих п'ять днів, але замість економічного висновку видав політичне гасло — в унісон з паном Азаровим. «Ситуація ускладнилася у зв'язку з виходом президентського указу і з бажанням нафтотрейдерів закласти у вартість пального політичні ризики. Ми достатньо чітко бачимо це упродовж останнього тижня», — цитує Юрія Бойка його власна прес-служба.

      Редакція «УМ» наполегливо намагалася дізнатися у речників пана Бойка та очолюваного ним міністерства, чим так сильно ризикують продавці пального у нинішні квітневі дні, реалізовуючи в Україні пальне. Але наша наполегливість, на жаль, не була винагороджена — жодної чіткої і зрозумілої відповіді на цю тему ми не почули.

Нафтотрейдери Азарову та Бойку: «Про що ви, шановні?!!»

      Натомість самі продавці пального з заявою уряду про політичні ризики, м'яко кажучи, не погоджуються. «Нинішня весна нічим особливим не відрізняється, — заявила заступник директора департаменту реклами та PR компанії «ТНК-ВР Україна» Ірина Ковальчук. — Політичні фактори ринкові не загрожують, адже ціну вітчизняного товару диктує імпорт».

      В уряду Віктора Януковича, який свого часу вважав стабільність «бензинових» цін стовідсотково власною заслугою, за логікою, мав залишатися ще один вагомий козир — Меморандум із нафтотрейдерами. Цей не зовсім прозорий документ, підписаний наприкінці минулого року, за словами представників влади, гарантує продавцям пального їхню підтримку, але зобов'язує тримати ціни у певному коридорі. Показово, що нині жоден із керівників Кабміну про цей документ не згадує. А коментар компанії «ТНК» є доволі показовим. «Меморандум — це рамковий документ, який визначає базові принципи взаємодії і не може містити жодних директив щодо цінової політики», — заявила Ірина Ковальчук.

      Таким чином, луснув ще один міф про заслуги, роль і місце нинішнього Кабміну в економіці України.

ПДВ без «відкату» не повертають?

      Натомість учасники паливного ринку чітко сформулювали перелік претензій до влади. Першим пунктом у них йде неповернення ПДВ — улюблене дітище нашого Миколи Азарова. «Уряд заборгував нафтопереробним заводам 280 мільйонів гривень, а це значно погіршує показники їхньої роботи і рано чи пізно мало призвести до зростання відпускних цін», — вважає керівник аналітичного центру «Енергобізнес» Олександр Майстренко.

      «Ну, грубо кажучи, місяць назад повертали? А два місяці назад повертали? А проблеми ті ж самі», — Микола Янович у присутній йому манері геніально спробував перекласти власну вину на інші плечі, натякнувши, що виконувати закон та сприяти розвиткові паливного ринку України він і не планує.

       Аналітики називають й інші помилки уряду, які спричинили зростання цін на бензин: нафтопереробні заводи не отримали обіцяних пільг для реконструкції, не знизили, як планувалося, залізничні тарифи на експорт мазуту. А найголовніше, вважає Олександр Майстренко, з першого квітня без узгодження з нафтовиками зросли тарифи на транспортування нафти через систему нафтопроводів.

Щоб не гірше, як у людей!

      Існують, щоправда, й об'єктивні причини — це подорожчання нафти на світових ринках. Тон тут задають США, які накопичили надто малий запас бензину, і тому до літа очікують значного зростання ціни. У світі високооктановий бензин з початку лютого подорожчав на 36, а дизельне пальне — на 13 відсотків. У нас — відповідно, на 27 та 11 відсотків. Тому експерти стверджують, що Україна нині «наздоганяє» зовнішні ринки — до недавнього часу ціни в нас були значно меншими за світові і тепер наздоганяють їх.

      Бере автомобілістів за горло і так званий сезонний фактор: навесні та восени, коли активізуються роботи на полях, ціни на пальне традиційно скачуть догори. Торік, скажімо, вони зросли на п'ять, а в 2005 році — на цілих сім відсотків.

      Утім із сезонними коливаннями можна боротися — уряд, якщо захоче, може знайти дієві важелі. Але, на жаль, нинішній Кабінет Міністрів України органічно поєднує власне невміння працювати за ліберальними законами ринку зі щирим небажанням це робити. І принцип «чим гірше, тим краще» залишається одним із найголовніших. Спровокувавши, за твердженням колишнього міністра фінансів Віктора Пинзеника, бюджетну кризу, наш уряд неабияк утішився подарунком долі — подорожчанням бензину — і намагається використати його як засіб політичного шантажу опонентів. «Пов'язувати події на ринку пального й у політичній сфері — щонайменше неграмотно з економічної точки зору», — переконаний керівник аналітичного центру «Енергобізнес».

      Ех, ці слова Азарову б до вух!