Олександр Кабанов: «Я можу жити в Удмуртії, в Іспанії чи деінде, але це жодним чином не означає, що я не є носієм української культури»
За двадцять років, які я знаю Олександра Кабанова, він практично не змінився. Складається враження, що, на відміну від багатьох своїх обважнілих ровесників-поетів, з кожним роком Сашкові додається життєвої енергії. Нескiнченні мандрики світами, безперервне спілкування з поетами, хорошими і різними, серйозними та пришелепкуватими, організація численних поїздок, фестивалів, конкурсів. І головне — нянькання, панькання і естетичне виховання свого дітища зі складним опортуністичним характером: журналу культурного опору «ШО», навколо якого, мов навколо центру Всесвіту, крутиться літературна богема трьох країн. Поки що трьох.