Кореспондентка «УМ» опитала кілька десятків київських школярів 13—15-річного віку, й з'ясувала, що серіал «Кадети» дивляться майже всі. І не просто дивляться, а «фанатіють» від нього. Дехто навіть пробує... придумувати власні сюжети серій, не погоджуючись із творцями фільму.
Учень сьомого класу школи №98 Олексій Коваленко, фанат серіалу, давно заявив батькам, що в майбутньому хоче бути тільки військовим. Щоправда, мама Олена, яка й сама залюбки дивиться серіал, від мрії сина не в захваті. Бо добре знає, що в Україні на заробітну плату не те що лейтенанта, а й полковника прожити важко. Втім Олексій із маминими аргументами не погоджуєтьсяї: мовляв, коли мені прийде час вступати до військового училища, Українська армія буде повністю реформована, і ставлення до кадрового офіцера в державі буде зовсім іншим.
Загалом здається, що в уяві багатьох підлітків життя «кадетів» постає як така собі гра. Звісно, «проза буднів» у фільмі також присутня, але юні глядачі про побутові «деталі» особливо не замислюються, акцентуючи свою увагу передусім на смішних чи ліричних моментах. «Такі серіали виховують, швидше, жовторотих романтиків військової справи, а не юнаків, які свідомо вибирають цю нелегку дорогу», — каже знайомий, у минулому випускник Київського військового ліцею імені Богуна .
З іншого боку, майже всі вчителі, з якими довелося розмовляти на цю тему, сходяться на думці, що серіал «Кадети», на відміну від інших «мильних опер», пробуджує в душах підлітків не агресію, а світлі почуття, примушує замислюватися над вічними темами добра та зла, дружби, кохання, вірності. «От якби найближчим часом з'явилися подібні фільми і з українським підгрунтям», — мріє викладач гімназії «Києво-Могилянський колегіум» Аліна Гребеник. Але, на жаль, в Україні не те що серіали, а й короткометражні фільми, адресовані підростаючому поколінню, знімають рідко і по ТБ не показують...
Ірина ПРИМАЧИК,
студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія».