Цікаві факти про серіал «Кадети»

19.04.2007

      На російському каналі СТС цей фільм іде з невеликим випередженням (за серіями) українського показу. Його генеральнi продюсери — В'ячеслав Муругов та Олександр Роднянський, один із власників українського каналу «1+1».

      Знімають серіал у Суворовському училищі міста Твер, яке свого часу закінчив автор ідеї фільму В'ячеслав Муругов.

      Подейкують, що керівництво училища, дізнавшись, що їхній заклад обрано місцем зйомок майбутнього «народного серіалу», швиденько зробило в приміщеннях євроремонт, а старенькі шафи, ліжка та тумбочки замінило на новенькі меблі. Телевізійники хотіли працювати у пересічному інтер'єрі, а отримали значно глянцевішу картинку.

      Три серії на тиждень — із такою швидкістю пишуть сценарій. Одним зі сценаристів є відомий у минулому кавеенщик Леонід Купрiдо, капітан команди Білоруського держуніверситету. Загалом над сценарієм працює п'ять чоловік, у тому числі й сам Муругов.

      Суворовця Лєвакова сценаристи вимушено «заслали» для догляду матері в Москву, адже виконавець його ролі Іван Добронравов захотів зосередитися на навчанні в театральному училищі, тому й припинив роботу в серіалі. Тож для нього вигадали плавний вихід зі зйомок.

      Олександрові Головіну, виконавцю ролі суворовця Макарова, вже 18 років. Як і деякі інші головні герої «Кадетів», він на три-чотири роки старший від свого персонажа.

      Для позначення жанру фільму його творці вигадали нове слово — «драмеді» (тобто поєднання ліричної історії і комедії).

      Багато цікавих деталей про серіал можна дізнатися на сайті www.kadetstvo.ru.

      Зокрема, зміст 28-ї серії другого сезону, яку росiйські глядачі побачили ранiше за наших, такий: «Лікар Капустіна виписує Сирникова. Ротмістров пригадує Капустіній колишнє. Наташу виписують із лікарні, Ротмістров привозить її додому. Поліна запрошує Максима на спектакль. Букет китайських троянд — принесе він радість чи тільки сльози й розчарування?»

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>