Хоч би як ми ставилися до телебачення, але факт залишається фактом: голубий екран великою мiрою формує модні тенденції в суспільстві. Серіал «Кадети», який уже тривалий час транслює канал «1+1» і який, судячи з рейтингу, має величезну глядацьку аудиторію, є продуктом зі знаком «плюс». Уже хоча б тому, що оперує (але не спекулює) такими майже забутими на пострадянському просторі поняттями, як «престиж професії військового» та «офіцерська честь». Кажуть, у Росії інтерес до суворовських училищ після виходу серіалу на екрани зріс неймовірно. А чи збільшилася кiлькiсть бажаючих носити хоч і неофіційне, але горде звання «кадет» серед українських хлопчаків? Із таким запитанням кореспонденти «УМ» звернулися до викладачів Київського військового ліцею імені Івана Богуна (в минулому — суворовського училища, заснованого ще в 1943 роцi), а заодно поцікавилися у курсантів, як вони самі сприймають серіал «Кадети» і чи варто вірити зображеній у фільмі «романтиці кадетських буднів».
На входi до лiцею iменi Богуна нас зустрiчає пам'ятник Суворову — привiт iз минулого, а перше, що впадає в око, коли переступаєш поріг ліцею, — це зовнішній антураж, який помітно відрізняється від атмосфери цивільних навчальних закладів: ідеально чисте подвір'я, ніде не видно групок курців, не чути нецензурних висловів. Одні курсанти працюють у наряді, інші стоять «на варті», ще хтось поспішає на зустріч із керівництвом для підбиття підсумків навчальної чверті.
За кілька хвилин ми стали свідками того, як начальник училища генерал-майор Леонід Кравчук спочатку привітав вихованців з перемогами у спортивних змаганнях з волейболу, футболу, тенісу, після чого нагадав статистику... відрахувань. А вона, виявляється, не надто втішна — лише в березні з училища було відраховано 14 курсантів. Причини різні — хтось самовільно залишив територію, когось знову застукали iз цигаркою. За «двійки» теж можна позбутися погонів. Звісно, не одразу — спочатку хлопцям дають можливості виправити погані оцінки. Але з «хронічними» двійкарями панькатися тут ніхто не буде, і навіть впливові батьки не допоможуть. Як запевняють не тільки викладачі, а й самі хлопці, вимоги в ліцеї однакові до всіх, незалежно від того, чи він син народного депутата (а серед нинішніх вихованців ліцею є й такі), чи круглий сирота. От тільки, на відміну від серіалу «Кадети», погонів тут публічно не зрізають. Але наказ про відрахування зачитують у присутності всієї роти.
На щастя, на згаданих вище зборах до крайніх заходів справа не дійшла. Але керівництво ліцею того дня вперше вдалося до такого виховного засобу, як позбавлення звання сержанта взводу за погані успіхи в навчанні. По завершенні зборів хлопці зізналися «УМ», що таке рішення стало для них абсолютною несподіванкою. Справа в тому, що сержант взводу — посада наскільки почесна, настільки й обтяжлива, адже відповідати доводиться не лише за себе, а й за товаришів, — контролювати, як вони працюють в нарядах, звітувати перед офіцерами-вихователями. Відповідно й часу на приготування уроків залишається менше. Словом, «колегам» «серіального» віце-сержанта Макарова особливо не позаздриш.
Про своє ставлення до серіалу «Кадети» наші богунівці розповідають не надто охоче. Так, цей фільм вони вечорами дивляться. А більшість коментарів зводиться до того, що життя, яке вирує на екрані, надто далеке від реальності. І справа не тільки в тому, що «Кадети» — фільм російський, а Україна, як відомо, — не Росія. На думку хлопців, на екрані видно передусім лише романтичний бік життя суворовців, а тяжкі будні залишаються за кадром. «У серіалі головні герої, в основному, тільки тим і займаються, що жартують один над одним, — говорить курсант-богунівець Олег Ковальов. — А хотів би я подивитися на акторів після того, як вони цілу ніч простояли на «тумбочці». Я он якось заснув у наряді — й одразу отримав другий позачерговий. Але по-справжньому важко лише в перший рік навчання, а потім потроху втягуєшся...».
На запитання, чи порівнюють ліцеїсти один одного з героями серіалу, Олег відповідає: «Хіба що коли під час занять із фізпідготовки в когось забракне сил на черговий «підйом-переворот», то його називають «Стьопою Пєрєпєчкою».
«Деякі «кіношні» моменти і справді виглядають досить смішно, — погоджується методист відділення з гуманітарних питань Тамара Котеля. — Герої серіалу, наприклад, постійно товчуться на ліжках. В нашому ж закладі це заборонено — постіль застеляється лише раз — уранці, й протягом дня на неї ніхто не сідає. Або такий момент: на екрані хлопці весь час носять парадну форму, навіть підлогу миють у білих сорочках. В житті такого, зрозуміло, нема й близько».
Проте загалом до серіалу і пані Тамара, й інші викладачі, ставляться дуже позитивно. Адже цей телепродукт помітно підняв престиж ліцею в очах громадськості. Заступник начальника ліцею з гуманітарних питань Микола Лісовий особливо тішиться підвищеною увагою ЗМІ до богунівців. Один фотокореспондент, за словами Миколи Миколайовича, дуже хотів сфотографувати кадетів під час підйому, але постійно запізнювався: «Підйом у нас рівно о сьомій, а він приїжджав о 07:03 чи о 07:05 і щоразу дивувався, що в нас все так строго за розкладом».
Але найкращим свідченням зростання популярності ліцею в очах громадськості є суттєве збільшення уваги до нього з боку підлітків та їхніх батьків. «На кінець березня ми отримали близько 400 заяв на вступ, — продовжує підполковник Лісовий. — Приймальна комісія офіційно розпочне роботу лише в середині травня, тож цифра ця, очевидно, ще зросте. Втім уже зараз можна сказати, що конкурс цього разу більший, ніж минулого року, і в цьому ми маємо завдячувати саме серіалу «Кадети». До нас приходить багато батьків, щоб ближче познайомитися з умовами, в яких навчаються та живуть ліцеїсти. Іноді трапляються комічні випадки. Одна мама, наприклад, запитала, чому в нас не такі красиві ліжка, як у серіалі. Довелося пояснювати, що то кіно, а це життя. Наші ліцеїсти живуть у приміщеннях по 120 чоловік, і ліжка в них такі ж, як у армії»...
У серіалі було декілька випадків, коли того чи іншого суворовця від відрахування з училища врятувало колективне прохання «однокашників». Ми запитали, чи практикується таке у богунівців. Виявляється, колективні листи-звернення до керівництва хлопці пишуть, от тільки допомагає це не завжди. Так, нещодавно на підтримку одного з правопорушників зібрали аж 50 підписів, але вердикт керівництва залишився без зміни.
Також журналісти «УМ» поцікавилися характером стосунків між ліцеїстами різних курсів. У фільмі, нагадаємо, старші називають першокурсників «сосами» і по голівці, м'яко кажучи, не гладять. Але, як запевнили нас хлопці-богунівці, «дідівщини» в стінах їхнього закладу немає. «Хоча сам я вже майже випускник, — каже ліцеїст 4-го курсу Олександр Гордієнко, — але ще не забувся про те, як мені було складно в перший рік навчання. Тому намагаюся підтримати молодших хлопців порадою чи просто добрим словом. Та й взагалі, в ліцеї ми постійно перебуваємо під контролем офіцерів, тому «дідівщина» тут неможлива в принципі».
Поряд із навчанням, нарядами, стройовою та фізичною підготовкою є в житті ліцеїстів й місце для маленьких та великих свят. Велике свято — це, скажімо, участь у традиційному Віденському балу в Національній опері, куди щороку запрошують богунівців (у ліцеї постійно діє танцювальний гурток, тому навчитися танцювати вальс чи мазурку для хлопців не проблема). Справжньою подією для курсантів став і нещодавній Кадетський бал, серед учасників якого були й актори-виконавці головних ролей у серіалі «Кадети». Ну а приводом для маленького свята може бути що завгодно — гарний виступ на конкурсі художньої самодіяльності (до речі, серед ліцеїстів є не тільки чудові танцюристи, а й непогані музиканти — зайшовши до кімнати психологічного розвантаження, ми застали групу хлопців, якi грали на баянах), перемога у футбольному матчі чи звичайний день народження. Як нам розповів курсант Віталій Глоба, у їхньому взводі є традиція — іменинника обов'язково підкидають на стільці аж до стелі: «Задоволення при цьому в однаковій мірі отримують, як сам «новонароджений» , так і ті, що гойдають. А ще прикольніше спостерігати за цим дійством збоку. Навіть чаювання зі святковим тортом ми чекаємо не з такою насолодою, як цих польотів».
Романтика кадетства
Розмовляючи з курсантами, ми намагалися зрозуміти, в чому ж усе-таки полягає не кіношна, а справжня романтика кадетських буднів. Але, як зауважив Олександр Гордієнко, словами це висловити досить складно. «Зрозуміти цю романтику може лише той, хто сам пройшов «суворовську» школу. Навчання у ліцеї загартовує не тільки фізично, а й морально. І головне, чому я навчився тут — це не вміння гарно марширувати чи стріляти, а здатність переборювати себе, свої «не хочу», «не вмію», «не можу». І як би не склалася в подальшому моя доля, я впевнений, що навички, отримані в ліцеї, стануть мені в нагоді», — каже ліцеїст-четвертокурсник.
Що ж, хлопцям є на кого рівнятися. Адже Київське суворовське училище закінчив і Анатолій Гриценко, нинішній міністр оборони України.
* Київський військовий ліцей ім. Богуна — єдиний в Україні середній навчальний заклад, підпорядкований Міністерству оборони. Курсанти навчаються у ліцеї протягом чотирьох років (ті, що поступили після 7-го класу) або двох (після 9-го класу).
* До складання вступних іспитів із загальноосвітніх предметів (математика, українська мова (диктант) та іноземна мова) допускаються лише абітурієнти, які успішно склали тест із фізичної підготовки, пройшли психологічний відбір та спеціальну медичну комісію.
* Згідно з нормативом, «кандидат у кадети» повинен підтягнутися на перекладині 10 разів, пробігти 60 м за 9,4 секунди, а на півторакілометровій дистанції показати результат, не гірший за 6 хв. 12 сек.
* Програма навчання в ліцеї, крім загальноосвітніх предметів, передбачає посилене вивчення предмету «Основи захисту Вітчизни». На уроках ОЗВ ліцеїсти займаються стройовою підготовкою, знайомляться з різними видам озброєння, займаються в тирі тощо.
* Навчання в ліцеї безплатне.
* Крім КВЛ імені І. Богуна, в Україні існує 15 ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, що підпорядковуються обласним держадміністраціям і фінансуються з місцевих бюджетів. З усіма ними КВЛ ім. Богуна підтримує тісний зв'язок.
Один день із життя ліцеїста 7:00 Підйом
7:10—7:40 Зарядка
7:40—8:00 Наведення порядку в розташуваннi
8:00 Перевірка зовнішнього вигляду
8:10—8:40 Сніданок
8:40 Шикування
8:45—14:30 Уроки
(12:15—12:40 Другий сніданок)
14:40 Шикування. Фізичні навантаження
15:00—15:40 Позакласні заходи
15:50—16:30 Виховна година
(бесіда з командиром роти,
спортивні змагання)
16:40—17:10 Обід
17:10—17:40 Особистий час
17:40—20:20 Самостійна підготовка
20:30—20:50 Вечеря
21:00—21:40 Перегляд телебачення
21:20—21:40 Особистий час
(прогулянка на свіжому
повітрі перед сном)
21:40—21:45 Вечірня перевірка
21:45—22:00 Підготовка до сну
22:00 Відбій
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
