На російському каналі СТС цей фільм іде з невеликим випередженням (за серіями) українського показу. Його генеральнi продюсери — В'ячеслав Муругов та Олександр Роднянський, один із власників українського каналу «1+1».

Кореспондентка «УМ» опитала кілька десятків київських школярів 13—15-річного віку, й з'ясувала, що серіал «Кадети» дивляться майже всі. І не просто дивляться, а «фанатіють» від нього. Дехто навіть пробує... придумувати власні сюжети серій, не погоджуючись із творцями фільму.

Випускники гімназії №2 міста Біла Церква Київської області, й авторка цих рядків у тому числі, завжди з гордістю кажуть, що навчалися саме тут. Школа була утворена ще в 1864 році, є асоційованим членом Європейської мережі «Шкіл сприяння здоров'ю» і вважається однією з найпрестижніших у місті. А в 2004 році в гімназії №2 було започатковано ще одну цікаву справу — так звані кадетські класи. Автором цієї ідеї був директор гімназії Анатолій Плєшаков, який заручився підтримкою педагогічного колективу та міського клубу офіцерів «Честь».

Хоч би як ми ставилися до телебачення, але факт залишається фактом: голубий екран великою мiрою формує модні тенденції в суспільстві. Серіал «Кадети», який уже тривалий час транслює канал «1+1» і який, судячи з рейтингу, має величезну глядацьку аудиторію, є продуктом зі знаком «плюс». Уже хоча б тому, що оперує (але не спекулює) такими майже забутими на пострадянському просторі поняттями, як «престиж професії військового» та «офіцерська честь». Кажуть, у Росії інтерес до суворовських училищ після виходу серіалу на екрани зріс неймовірно. А чи збільшилася кiлькiсть бажаючих носити хоч і неофіційне, але горде звання «кадет» серед українських хлопчаків? Із таким запитанням кореспонденти «УМ» звернулися до викладачів Київського військового ліцею імені Івана Богуна (в минулому — суворовського училища, заснованого ще в 1943 роцi), а заодно поцікавилися у курсантів, як вони самі сприймають серіал «Кадети» і чи варто вірити зображеній у фільмі «романтиці кадетських буднів».