Той, хто будив приспану Полтаву

      За складом учасників мистецький вечір, присвячений 60-річчю відомого політика і громадського діяча, народного депутата-«нашоукраїнця» Миколи Кульчинського, нагадував своєрідну прелюдію до цьогорічного фестивалю «Мазепа-фест», якому виповнюється п'ять років. Власне, саме «мазепинці» (передусім головний режисер і ведучий «фесту» Сергій Архипчук) подбали про організацію такого вечора в залі Полтавської обласної філармонії. Щоб подякувати своєму «батькові» — фундатору і незмінному директоровi фестивалю Миколі Кульчинському.

      Якби, крім фестивалю, в нього не знайшлося інших набутків, життя прожив би недаремно. А Микола Георгійович так само засновував у Полтаві ще за радянських часів «крамольний» гурток «Рідне слово», згодом — місцеву «Просвіту», головою якої залишається і сьогодні, був серед зачинателів перших осередків Народного руху України і «Пласту», громади Української православної церкви Київського патріархату, закладав наріжний камінь у відбудову Святоуспенського кафедрального собору, влаштовував перші Петлюрівські читання... Саме він будив «город слави русского оружія», нагадував Полтаві й полтавцям про їхнє справжнє українське єство. І сьогодні не дає заснути тут нікому. Тож разом із такими відомими «мазепофестянами», як козбар Тарас Компаніченко, рок-гурт «Кому вниз», бард Едуард Драч, лідер групи «Арахнофобія» Валерій Власенко, привітати ювіляра прийшло чимало тих, хто з його допомогою відкривав Україну в собі.

      Окрасою вечора став виступ співачки, котра для багатьох уособлює саму Україну, — славетної Ніни Матвієнко. Вона згадала, як зовсім недавно з паном Миколою об'їздила найбільш зросійщені регіони нашої держави. Перш ніж достукатися до сердець бодай частини аборигенів, довелося наражатися на плювки, матюччя та інші словесні образи, відверті провокації. «Та в тих аудиторіях, де перед нами промовляв Кульчинський, говорити було вже нічого — залишалося тільки співати», — зазначила воістину народна артистка.

      Ще проникливішими і щемкішими виявилися спогади самого ювіляра про те, яку роль у його житті відіграла Ніна Матвієнко та її пісня. Вперше його як «націоналіста-антирадянщика» заарештували ще зовсім молодим чоловіком, через якісь півроку після служби в армії. Гарту й досвіду політв'язня набув пізніше. А тоді для його «перевиховання» в тюремну камеру «підсадили» капітана міліції, котрий на допиті забив іншого підслідного до смерті.

      «Обробляв» він мене місяців зо два: мовляв, треба покаятися, чесно в усьому зізнатися, розповісти про спільників, — згадує Микола Кульчинський. Оскільки мені заборонили одержувати передачі, а йому — ні, ще й ділився зі мною харчами. Тож спершу подумалося: як же може брехати людина, котра ділиться з тобою хлібом? Згодом, після тієї багатоденної «обробки», навіть засумнівався у потребі непоступливості. А наступного дня треба було йти на допит, який міг стати вирішальним у житті. Та десь близько десятої вечора з радіодинаміка полинув голос Ніни Матвієнко. Вона співала пісню про високу  вербу. І мені, знаєте, — як обрізало. Та полуда, стіна, якою мене обклали з усіх боків, раптом десь зникла. Нінина пісня, по суті, врятувала мене від духовної смерті, від зради».

      До речі, як повідомив кореспондентові «УМ» пан Микола, цього року «Мазепа-фест» має відбутися в заздалегідь визначений термін, 8—10 червня. З огляду на урізноманітнення його жанрів, сценічних майданчиків цього всеукраїнського мистецького фестивалю в Полтаві було кілька. Головне, в тому числі й рок-музичне дійство, як завжди, постане на Співочому полі.