Аванс для наших дітей

19.04.2007

Ігор КОРОЛЬОВ Нестор ДИМ

Президент УЄФА Мішель Платіні оголошує переможцями тендеру українцiв та полякiв. (Фото Рейтер.)

Коли три роки тому президент Федерації футболу Григорій Суркіс висунув ідею щодо участі України в боротьбі за право проведення чемпіонату Європи 2012 року, всім це видалося авантюрою. Насамперед — з огляду на нашу не зовсім розвинуту футбольну, готельну і транспортну інфраструктуру. Але, як виявилося, головне — дуже захотіти. Ми зробили це! Свої зусилля об'єднали українці й поляки, «есдеки» й «помаранчеві», люди футболу й політики — і ось уже відомо, що Євро-2012 прийматимуть Україна та Польща. Президент Віктор Ющенко виявився таки «фартовим», узявши участь у презентації нашої заявки на виконкомі УЄФА.

Другий тур не знадобився

Учорашнього рішення виконкому УЄФА багато хто з українців очікував зі скепсисом, але більшість — із надією, адже наші аргументи об'єктивно були вагомими і збігалися з генеральною лінією континенту на розвиток своєї східної частини в усіх сферах, і у футболі також.

Затамувавши подих, ми увімкнули Перший національний о 12.30. Для заспокоєння кілька хвилин переглядали кадри історії континентальних футбольних першостей. Нарешті на сцену конференц-залу в мерії валлійського міста Кардіфф вийшов президент УЄФА Мішель Платіні, який пообіцяв за кілька секунд оголосити результат. Але спочатку зауважив, що чемпіонат Європи — це найкраще та найпривабливіше змагання на континенті, яке проводить очолювана ним структура. За мить легендарному французу піднесли конверт. Платіні нарешті його відкрив, і, не вгамувавши хвилювання, оголосив: «Організацію та проведення чемпіонату Європи 2012 року довірено Польщі та Україні!».

«Не може бути!», «Фантастика!» — це, напевно, найпоширеніші вигуки, які лунали на частині Європи між Німеччиною та Росією, де на території площею близько мільйона квадратних кілометрів проживають поляки та українці, загалом — майже 85 млн. осіб.

Президент ФФУ Григорій Суркіс, голова оргкомітету Євро-2012 Іван Федоренко та інші члени нашої й польської делегації підстрибують ледь не до стелі —так, наче Україна забила гол у ворота Італії у фіналі цього самого чемпіонату Європи. Трохи пізніше з'ясується, що за українсько-польську заявку проголосували вісім членів виконкому УЄФА з дванадцяти. Тобто другий тур навіть не знадобився. І це при тому, що багато хто вважав фаворитом тендеру розвинуту Італію.

Євро-2012 як локомотив на шляху до ЄС

Але Європа зробила ставку на нас. «Якщо ми виграємо цей відбір, ми побачимо нову Україну, яка здійснить прорив у багатьох сферах суспільного життя», — сказав напередодні член нашої презентаційної команди Віталій Кличко. Григорій Суркіс учора вже «за фактом» майже дослівно повторив ці слова. Його поль- ський колега Міхал Лісткевич до-дав: «Цей відбір підтвердив тісні історичні зв'язки між двома вели-кими слов'янськими націями».

Що ж, Європа дає нам ще один шанс — шанс залучити інвестиції на мільярди євро, збудувати кращі дороги, більше доступніших готелів, покращити комунальну інфраструктуру найбільших міст. Відтепер футбол стає і нашою економікою, і міжнародною політикою. Адже зрозуміло, що найближчими братами-слов'янами як мінімум до 2012 року будуть не росіяни, а поляки. Варшава стає не лише нашим адвокатом у Європі, а й рівноправним партнером номер один. Хоча зробити нам потрібно значно більше, ніж нашим західним сусідам, — крім стадіонів, готелів і доріг, це ще й вирішення питань візового режиму та більшої інтеграції у ЄС. Але, чорт забирай, саме Євро-2012 стане значно більшим стимулом інтегруватися до Євросоюзу, аніж тисячі заяв сотень політиків!

Крiм того, вчора Вiктор Ющенко у своєму привiтаннi згадав про велике значення Євро-2012 для об’єднання України.

Якою була наша заявка

Найголовнішу футбольну подію континенту за п'ять років приймуть по чотири міста у кожній з слов'янських країн. Київ, Донецьк, Дніпропетровськ та Львів — в Україні; Варшава, Гданськ, Познаньта Вроцлав — у Польщі. Це пізніше ми почнемо перейматися докорінною перебудовою футбольного й комунального господарства, щоб виправдати цю довіру, а сьогодні залишається лише ще раз згадати, які аргументи навели 12 членам виконкому УЄФА члени українсько-польської делегації.

Заздалегідь було відомо, що при прийнятті рішення будуть враховуватися рекомендації комітету УЄФА з національних збірних та спеціальний звіт, який дає узагальнену оцінку транспортній системі, інфраструктурі, юридичним аспектам, умовам проживання та безпеці. Не було таємницею, що більшість членів виконкому все для себе вже визначили заздалегідь, тому презентація була важливою з огляду на голоси тих поважних футбольних чиновників, які вагалися.

Не буде перебільшенням твердження, що наша заявка «Від моря до моря» була найбільш вражаючою. На початку 30-хвилинної презентації Григорій Суркіс представив своїм колегам з виконкому УЄФА президентів двох країн Віктора Ющенка та Леха Качинського, які прибули до Великої Британії з офіційним візитом саме заради підтримки футбольного проекту. Ніхто з наших суперників не спромігся на таке високе представництво. «Футбол — частина нашої культури, частина історії, це частина серця кожного українця, — звернувся до поважного зібрання Президент Ющенко. — Ми усвідомлюємо, що нам важко конкурувати з державами, в яких футбольні традиції не порушувалися історичними катаклізмами, де вже існує інфраструктура, яку ми тільки будуємо. Але запевняю вас: за п'ять років Україна та Польща зроблять те, чого за іншими обставинами не спромоглися зробити і за півстоліття. Ми вже почали зводити у різних містах суперстадіони завтрашнього дня. Заради цієї ідеї об'єдналися всі — прості люди, бізнесмени, політики. Від їхнього імені, від імені всього українського народу дякую вам за довіру і запевняю: ми обов'язково виправдаємо її!».

Лех Качинський підкреслив, що проведення Євро-2012 — справа національної гордості наших народів, це втілення мрій мільйонів мешканців східної частини Старого Світу, які понад півсторіччя були відокремлені від європейських цінностей. Олег Блохін згадав усі здобутки українського футболу від союзних часів до минулого сезону, підкресливши, що за допомогою Євро-2012 ми відкриємо тисячі талантів. Голландський наставник збірної Польщі Лео Беєнхаккер просто благав: «Дайте Польщі разом з Україною шанс! Вони заслужили на це, їм це потрібно, вони можуть це зробити».

Сергій Бубка, президент Національного олімпійського комітету України, член виконкому МОК та координаційної ради Ігор-2008 у Пекіні, бере участь у підготовці до футбольного тендеру з перших його кроків. «Можу запевнити виконком УЄФА, — сказав видатний спортсмен, чиє ім'я занесене до Книги рекордів Гіннесса, — що наші країни готові надати найбільшу сцену, яку будь-коли мали чемпіонати Європи. За наявності державної підтримки, сильного керівництва національних федерацій і підтримки вболівальників ми проведемо футбольне свято найвищого гатунку».

Колега Бубки по МОК, зірка польської легкої атлетики Ірена Шевінська мріяла стати чемпіонкою з дитинства. «Я хотіла бігати так, як мої кумири, навіть швидше за них, — розповіла вона членам журі. — І мої мрії справдилися! Я знаю, що, довіривши континентальний форум нашим країнам, ми надихнемо 15 мільйонів дітей і підлітків».

До речі, напередодні візиту спільної українсько-польської делегації до Кардіффа майже 1,7 млн. юних прихильників футболу взяли участь у конкурсі дитячого листа й малюнка на тему Євро-2012. Такого аргументу також не було в наших опонентів. Вразити виконкомівців мало б і єднання гравців-суперників, яким уже за тиждень доведеться протистояти один одному на футбольному полі — польського голкіпера «Ліверпуля» Єжи Дудека та українського форварда «Челсі» Андрія Шевченка. «Охоче представляю вам Андрія Шевченка — людину, яка зазвичай була моїм суперником, але зараз перетворилася на надійного партнера та однодумця», — привітав володаря «Золотого м'яча»-2004 поляк. «Так, Єжи, тепер ми — одна команда!» — погодився Шева. Андрій також підкреслив, що футбол — більше, ніж гра, не лише для італійців: «Мало хто в Європі здогадується, що в Україні та Польщі також жодна родина не уявляє свого життя без футболу. Навіть сім'я славнозвісного боксера Віталія Кличка».

Наш суперваговик підхопив естафету, заявивши, що після останньої перемоги в ринзі не знав про що ще можна мріяти, але тепер уже знає точно: «Я хочу, щоб моя Батьківщина разом із Польщею стали господарями Євро-2012». При цьому можна було зауважити знаменитий погляд Віталія, яким він нагороджує суперників на рингу перед початком бою.

* * *

Тепер, коли УЄФА обрало господарів Євро-2012, варто пригадати риторичне питання Григорія Суркіса: «Хіба може сьогодні авторитетне журі проігнорувати ці незаперечні вигоди та реальну можливість втілення на практиці задекларованих УЄФА принципів?»

Виконком показав, що схід Європи ігнорувати тепер не можна...