Профспілкова панацея

      За чим справді після розвалу Радянського Союзу можуть шкодувати наші громадяни, то хіба за зникненням колись потужної організації, яка відстоювала права працюючих, давала путівки в санаторії й новорічні подарунки дітлахам. Мова про профспілки. В Україні професійні спілки існують і сьогодні. Однак за 17 років вони так і не спромоглися стати достойним захисником прав найманих робітників. Здебільшого профспілки вели міжусобні війни, зокрема, доводячи, хто має більші права на майно (санаторні комплекси, бази відпочинку, землі), яке залишилося Федерації профспілок України у спадок від УРСР.

      «Круглий стіл», організований Національним форумом профспілок України (НФПУ), з метою врешті-решт позбутися суперечностей і об'єднати зусилля всіх існуючих організацій для забезпечення прав громадян, дає надію сподіватися, що таке об'єднання можливе. Принаймні, на переконання голови НФПУ Мирослава Якібчука, зібрання має покласти добрий початок діалогу: «Цей «круглий стіл» повинен налагодити діалог між усіма профспілковими організаціями, які налічують дванадцять мільйонів членів і мають єдину мету — захистити інтереси людей найманої праці».

      За його словами, протягом останніх років профспілки не змогли вирішити жодного питання, що стосується соціального захисту людей. Наприклад, накопичений борг із заробітної плати складає 800 млн. гривень. «Iз цієї суми п'ятсот мільйонів ніхто вже і не збирається повертати, оскільки величезна кількість підприємств, які заборгували, давно стали банкрутами, — продовжує пан Якібчук. — Члени профспілок платять внески, які потім перераховуємо у Фонд соціального захисту. Тому ми запропонували Верховній Раді проект закону, який би передбачав протягом п'яти років із цих грошей віддавати людям заборгованості збанкрутілих підприємств».

      Утім це лише вершина айсбергу проблем. Досі жоден iз українських урядів не підписав з профспілками угоди, яка б чітко окреслювала умови праці громадян. Наприклад, уже не перший рік профспілкові організації намагаються зафіксувати в угоді зростання заробітної плати не менш ніж на 25 відсотків на рік. Наша держава, наголошують представники профспілок, чи не єдина, яка оцінює працю у копійки. «В Європі робітник першого розряду отримує зарплатню ушестеро більшу за прожитковий мінімум. А у нас — 0,8 відсотка від прожиткового мінімуму», — зазначив секретар Федерації профспілок України Юрій Кулик. Саме тому, на його думку, угода між роботодавцем і людиною, яка наймається на роботу, є вкрай необхідною. А це потребує змін до Трудового кодексу. Проте, на жаль, і тут виконавча влада не дослухається до пропозицій, а методів впливу на рух законопроектів у профспілок фактично немає.

      «Здавалося б, ми маємо людей, які повинні відстоювати вимоги профспілок у парламенті. Згадати хоча б Олександра Стояна чи Василя Хару (обидва — депутати від Партії регіонів — Ред.). Проте, як свідчить історія, дуже часто ці особи при голосуванні за життєво важливі закони керуються не переживанням за покращення добробуту людей, а потребами фракції, до якої належать», — зазначив Мирослав Якібчук. А голова Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець підкреслив, що будь-яка влада намагається поставити профспілкові організації собі на службу, щоб через них маніпулювати й контролювати працівників. «Про що лише може свідчити проект закону, який зараз розробляє Міністерство юстиції. Згідно з проектом, якщо він все-таки буде затверджений у парламенті, профспілки зможуть набути статусу юридичної особи не з моменту створення, а з часу реєстрації у Мін'юсті!» — обурюється несправедливістю такої схеми Михайло Волинець.

      Якщо в майбутньому всі профспілки об'єднаються, то обіцяють почати жорстку боротьбу з зарплатою «у конвертах», за дотримання належних умов праці й відстоювати права громадян. Вже зараз вони надають безкоштовні юридичні консультації робiтникам, яких незаконно звільнили чи не виплачують зарплатню.

      На переконання учасників «круглого столу», сьогодні людей мало цікавлять ігри політиків, а участь у акціях — лише спосіб заробити грошей, або їх змушують до цього під загрозою звільнення. Тому представники профспілок ухвалили звернення, в якому просять Президента України, Прем'єра і голову парламенту невідкладно сісти за стіл переговорів і знайти компромісне рішення виходу з кризи. У цій заяві, зокрема, йдеться, що ФПУ, яка налічує 12 мільйонів членів із різними політичними уподобаннями, не може стати на чийсь бік, а тому просить знайти консенсус.

      Якими будуть наступні дії чотирьох об'єднань профспілок і чи будуть вони співпрацювати, покаже час. Наразі координуватимуть і узгоджуватимуть свої кроки через спільний представницький орган.